Розділ З Правове регулювання ринку фінансових послуг України - 3.6.5. Державний нагляд за страховою діяльністюв Україні

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.2 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

 

 

3.6.5.  Державний нагляд за страховою діяльністюв Україні




З метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспромож­ності страховиків та захисту інтересів страхувальників Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг та її територіальни­ми відділеннями на місцях

Основними функціями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг у сфері державного нагляду за страховою діяльні­стю є:
1)  ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;
2)  видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;
3)  видача свідоцтв про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проведення перевірки додержання ними законодавства про посеред­ницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні і достовірності їх звітності;
4)  проведення перевірок щодо правильності застосування страхо­виками (перестраховиками) та страховими посередниками законодав­ства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;
5)  розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена чинним законодавством до компе­тенції Уповноваженого органу;
6)  узагальнення практики страхової діяльності і посередницької діяльності на страховому ринку, розроблення і подання у встановлено­му порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та пере­страхуванні;
7) прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та пере­страхуванні;
8)  проведення аналізу додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;
9) здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відпо­відно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
10) забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та пере­страхуванні, підвищення ефективності державного нагляду за страхо­вою діяльністю;
11) встановлення правил формування, обліку і розміщення страхо­вих резервів та показників звітності;
12)  проведення і координація у визначеному законодавством по­рядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів та встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому
ринку, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;
13) участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчен­ня, узагальнення, поширення світового досвіду, організація виконання міжнародних договорів України з цих питань;
14) здійснення організаційно-методичного забезпечення проведен­ня актуарних розрахунків.
У межах вищеозначених функцій Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг має право:
1)  одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище та необхідні пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і фізичних осіб — інформацію, необ­хідну для виконання покладених на них завдань;
2) проводити перевірку щодо правильності застосування страхови­ками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
3)  видавати приписи страховикам про усунення виявлених пору­шень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невико­нання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усу­нення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестрахо- виків);
4) проводити тематичні перевірки діяльності страховика у випадках необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників, достовірності показників звітності, виконання вимог раніше наданих приписів, за дорученням правоохоронних органів або органів державної влади, зустрічні перевірки достовірності і правиль­ності укладених договорів страхування та перестрахування та у разі надходження інформації від страхувальників про порушення;
5) одержувати від страхових та перестрахових брокерів установле­ну звітність про їх діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення щодо цих даних;
6)  видавати приписи страховим посередникам про усунення вияв­лених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішeння про виключення страхового або перестрахового брокера з дер­жавного реєстру страхових та перестрахових брокерів;
7)   одержували в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхово­го випадку та заподіяну шкоду;
8)   створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових посередників;
9) здійснювати контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надасться учасниками страхового ринку;
10)  одержувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на ньо­го завдань;
11) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстра­ції страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом.