Глава 25 Франція - § 3. Жирондистська республіка PDF Печать
История государства и права - Історія держави і права зар. країн (Маймескулов)

§ 3. Жирондистська республіка

Своєрідністю цього періоду є надзвичайне загострення протибор­ства різноманітних політичних сил. До ситуації 1792-1793 років якнайкраще підходять слова Карла Маркса: «Така вже доля усіх револю­цій, що те єднання різних класів, яке до певної міри завжди є необхід­ною передумовою будь-якої революції, не може довго тривати. Не встигши одержати перемогу над загальним ворогом, переможці вже розходяться між собою, утворюючи різні табори, і повертають зброю один проти одного». Критичним для республіки став вересень 1792 року. Слід зазначити, що, хоча влада формально належла урядові жи­рондистів, останні діяли під тиском Паризької Комуни. Перш за все було змінено управління Францією, ліквідовано принцип поділу влади, розпущено Законодавчі збори. Натомість було обрано Конвент у складі 750 чоловік, який поєднав у собі і законодавчу, і виконавчу гілки влади. Оперативними органами управління стали Комітет сус­пільного спасіння і Комітет суспільної безпеки - орган боротьби з контрреволюцією.

21 вересня 1792 році на першому засіданні Конвенту було ухвале­но декрет щодо скасування королівської влади у Франції. У грудні цього ж року короля було передано суду Конвенту і засуджено до смертної кари. 21 січня 1793 року Людовика XVI страчено. Дантон, стоячи на залитих кров’ю короля сходинках гільйотини, звернувся до народу: «Королі Європи кинули нам виклик, - ми кидаємо їм голову короля».

Період жирондистської республіки відзначено наростанням воєнної загрози, половинчастою політикою жирондистів та загостренням їхньої боротьби з якобінцями. 10 березня 1793 року за пропозицією Дантона в Парижі було скликано Надзвичайний трибунал для боротьби з контр­революцією. За наполяганням якобінців було реоганізовано армію, до її частин направлялися комісари Конвенту. З метою боротьби зі спеку­ляцією було встановлено тверді ціни на хліб. Але рішуча політика якобінців наштовхувалася на саботаж жирондистів. Ще більше усклад­нила ситуацію зрада близького до жирондистів командувача армією генерала Демур’є, який у березні 1793 року перейшов на бік інтер­вентів. 31 травня - 2 червня 1793 р. сталося нове повстання у Парижі. За наполяганням якобінців Конвент санкціонував арешт 29 видатних жирондистів, яких миттєво було гільйотиньовано. Розпочався третій етап революції - якобінська диктатура.