9.5. Редукції у встановленні причинних зв’язків

Редукція (від лат. reductio — відсунення назад, повернення до колишнього стану) — це висновок, що дає вивід, який не випли­ває з засновків, але з якого — в кон’юнкції з однією або декілько­ма заданими засновоками — випливають інші посилки. Най­простішими прикладами редуктивних висновків є ті з них, що будуються за такими схемами:

Як бачимо, у першій з них хід думки спрямований від утвер­дження консеквента (наслідку) до утвердження антецедента (підстави), в другій — від заперечення антецедента (підстави) до заперечення консеквента (наслідку). І в тому, і в іншому випад­ку він не відповідає логічному закону, з засновків не випливає вивід, і тому висновок є імовірнісним. Проте саме редукція є ти­повою для висунення гіпотез на стадії попереднього слідства.