§ 3. Поняття курортних, лікувально- оздоровчих та рекреаційних зон

Правове регулювання використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон (територій) є не лише необхідною основою для збереження унікальних природних факторів, але й однією з форм реалізації таких конституційних прав громадян, як право на життя, на охорону здоров’я та право на безпечне для жит­тя і здоров’я навколишнє природне середовище. У зв’язку з цим важ­ливим елементом належного правового регулювання використання та охорони зазначених природних територій є визначення об’ єкта вказа­ного регулювання, а саме поняття курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон.

Відповідно до Закону України «Про курорти»¹ курортом є освоєна територія, яка розташована на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’ єктами інфраструктури, і використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.

Під природними лікувальними ресурсами або факторами слід розуміти певні елементи навколишнього природного середовища, які за своїми природними властивостями здатні здійснювати лікувально-оздоровчий вплив на фізіологічний та психологічний стан організму людини, поновлюючи його життєві сили. До них належать: мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об’ єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та про­філактики захворювань.

За характером природних лікувальних ресурсів курорти поділяють на курорти загальнодержавного та місцевого значення. До курортів загальнодержавного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і використо­вуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені лікувальні ресурси і використовують­ся з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики за­хворювань.

Підготовку та подання клопотань про оголошення природних територій курортними можуть здійснювати центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші заінтересовані юридичні особи та громадяни. Вказане клопотання повинно містити такі відомості: обґрунтування необхідності оголо­шення природної території курортною; характеристику природних лікувальних ресурсів, кліматичних та інженерно-геологічних та ін­ших умов, сприятливих для лікування та профілактики захворювань; відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання та про власників і користувачів природних територій; картографічний матеріал.

Під лікувально-оздоровчою місцевістю (зоною) розуміють при­родну територію, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілак­тики захворювань.

Поняття рекреаційних зон (територій) міститься в ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призна­чені для організованого масового відпочинку населення і туризму. Таким чином, природним ресурсам рекреаційних зон притаманні пев­ні якості (унікальність, наявність відновно-оздоровчих властивостей, естетична привабливість), які справляють корисний вплив на організм людини, відновлюючи її життєві, психофізіологічні, духовні сили і працездатність. Відповідно до цього рекреаційні території викорис­товуються виключно з метою відпочинку, оздоровлення, туризму та задоволення естетично-культурних потреб людини.

До природних ресурсів рекреаційних зон належать як окремі об’єкти (земельні ділянки, лісова й нелісова рослинність, водні об’єкти тощо), так і унікальні природні комплекси, серед яких виділяють ланд­шафтні, кліматичні, пляжні, фітовідновні, пізнавальні.

Сукупність природних територій та об’ єктів, яким властиві лі­кувальні, оздоровчі, рекреаційні природні фактори та які мають особливу лікувально-оздоровчу, рекреаційну, пізнавальну, естетич­ну, наукову цінність і виділені з метою їх належного використання та охорони, становлять єдиний лікувально-рекреаційний фонд Укра­їни.