4.3.   Інвестиційна діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями. Інвестування резидентами України за межами України

 

Іноземними інвесторами є суб'єкти, які провадять інвестиційну ді­яльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відпо­відно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні осо­би — іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні уря­дові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної ді­яльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формах:

-    часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з укра­їнськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

-    створення підприємств, що повністю належать іноземним інвес­торам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

-     придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, облад­нання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

-    придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

-    придбання інших майнових прав;

-    господарської (підприємницької) діяльності на підставі угод про розподіл продукції;

-    в інших формах, які не заборонені законами України, у тому чис­лі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвесту­вання в які не заборонено законами України. Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та під­приємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Для набуття прав на одержання пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України для іноземних інвесторів, іноземні інвестиції мають пройти процедуру державної реєстрації.

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастополь­ською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення відповідно до Положення про по­рядок державної реєстрації іноземних інвестицій1, затвердженого по­становою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928.

Для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (заявник) подає органу державної реєстрації такі документи:

-- інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення;

-   документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвес­тиції (установчі документи, договори (контракти) про виробничу коо­перацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної ді­яльності, концесійні договори тощо);

-   документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції;

-   документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій протягом трьох робочих днів, починаючи з цієї дати, розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній.

Державна реєстрація іноземної інвестиції діє протягом усього пе­ріоду функціонування інвестиції. У разі повної або часткової репатрі­ації іноземної інвестиції за кордон іноземний інвестор або уповнова­жена ним особа повинні повідомити про це відповідний орган держав­ної реєстрації, про що останнім робиться відмітка на інформаційному повідомленні і відповідний запис у журналі обліку державної реєстра­ції внесених іноземних інвестицій.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України для іноземних інвесторів.

Відповідно до Закону України «Про захист іноземних інвестицій в Україні»' від 10 вересня 1991 р. інвестиції, прибутки, законні права та інтереси іноземних інвесторів на території України захищаються її законами.Розділ II Закону України «Про режим іноземного інвестування» державні гарантії захисту інвестицій поділяє на декілька груп:

1.  Гарантії у разі зміни законодавства. .Якщо в подальшому спеці­альним законодавством України про іноземні інвестиції будуть зміню­ватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II цього Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються дер­жавні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в Законі України «Про режим іноземного інвестування». До прав і обов'язків сторін, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії за­стосовується законодавство України, чинне на момент її укладення. Зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосу­ються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадсько­го порядку, охорони довкілля.

2.  Гарантії щодо примусових вилучень, а також: незаконних дій державних органів та їх посадових осіб. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права рекві­зувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотіи. Зазначена реквізиція може бути проведена на підставі рішень органів, уповно­важених на це Кабінетом Міністрів України. Рішення про реквізицію іноземних інвестицій та умови компенсації можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до ст. 26 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, вклю­чаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм унаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами Укра­їни чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиція­ми, відповідно до законодавства України. Компенсація, що виплачуєть­ся іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекватною та ефек­тивною.

3.  Гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності. У разі при­пинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припи­нення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодав­ством або міжнародними договорами України.

4. Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержа­них внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гаранту­ється безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, до­ходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій. Порядок пере­казу за кордон прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається НБУ.

На території України можуть створюватись підприємства з інозем- ними інвестиціями в організаційно-правових формах, передбачених законодавством України. Під час державної реєстрації підприємства з іноземними інвестиціями, крім загального пакета документів, іно­земний інвестор має додатково надати документ, що підтверджує реє­страцію іноземного інвестора в країні місцезнаходження (цей документ повинен бути нотаріально засвідчений, перекладений українською мовою і легалізований у встановленому порядку) та довідку від банків­ської установи, в якій офіційно відкрито рахунок іноземного інвестора в країні його місцезнаходження (перекладену на українську мову і ле­галізовану в установленому порядку).

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з при­пиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним НБУ на день здійснення відчуження майна.

Підприємство з іноземними інвестиціями самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них, якщо інше не передбачено законодавством України. Продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вивезення товарів, на які поширюється спеціальний режим експорту, здійснюється відповідно до законодавства України.

З метою врегулювання капітальних операцій, пов'язаних з інвесту­ванням резидентами коштів за кордон, НБУ розроблено Інструкцію про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордонЛ (Постанова правління НБУ від 16 березня 1999 р. № 122).

Індивідуальною ліцензією на здійснення інвестицій за кордон є на­лежним чином оформлений письмовий дозвіл НБУ на право здійснен­ня конкретним резидентом конкретної інвестиції.

Для одержання ліцензіїрезидент-юридична особа або фізична особа-суб єкт підприємницької діячьності повинні подати до відповід­ного територіального управління НБУ за місцем державної реєстрації такі документи:

-   лист-звернення на ім'я Голови НБУ із зазначенням мети, строків та суми інвестиції;

-    нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію резидента-юридичної особи (або свідоцтва про реєстрацію резидента-фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності), а також ста­туту та установчого договору з доповненнями й змінами, зареєстрова­ними в установленому порядку (якщо законодавством України перед­бачена обов'язкова наявність таких документів);

-    згоду відповідного міністерства, іншого центрального органу ви­конавчої влади, уповноваженого управляти майном, що належить дер­жаві, на здійснення резидентом інвестиції (для підприємств, організацій, установ тощо з частковою або повною державною формою власності);

-    нотаріально засвідчені копії угод (контрактів) резидентів з іно­земними партнерами про здійснення резидентами інвестиції (мовою оригіналу, а також засвідчений переклад на російську або українську мову) з обов'язковим зазначенням банківських реквізитів сторін;

-    легалізовану копію документа про реєстрацію об'єкта інвестиції за кордоном (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо) та його установчих документів;

-   відомості про назву банку-нерезидента та його місцезнаходження, реквізити розрахункового рахунка, на який здійснюватиметься переказ валютних коштів;

-   документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Для одержання ліцензії фізична особа, яка не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, має подати до відповідного тери­торіального управління Національного банку України (за місцем реє­страції :у податковому органі як платника податків) такі документи:

-    заяву;

-    нотаріально засвідчені копії угод (контрактів) резидентів з іно­земними партнерами про здійснення резидентами інвестиції (мовою оригіналу, а також засвідчений переклад на російську або українську мову) з обов'язковим зазначенням банківських реквізитів сторін;

-   легалізовану копію документа про реєстрацію об'єкта інвестиції за кордоном (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо) та його установчих документів;

-    відомості про назву банку-нерезидента та його місцезнаходження, реквізити розрахункового рахунка, на який здійснюватиметься переказ валютних коштів;

-   документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

При здійсненні фінансових інвестицій резидент подає до територі­ального управління НБУ також легалізовану копію проспекту емісії об'єкта інвестиції, підтверджену відповідним контрольним органом країни-емітента.

Отриманий пакет документів разом із супровідним листом і виснов­ками територіальне управління НБУ подає до Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ, який видає ліцензію або відмовляє в її видачі.

Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія по цих інвестиціях з боку держави.