Розділ З Правове регулювання ринку фінансових послуг України - 3.3. Компетенція спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.2 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 


3.3.    Компетенція спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг




Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері ре­гулювання ринків фінансових послуг є Державна комісія з регулюван­ня ринків фінансових послуг України (Комісія), Положення1 про яку затверджено Указом Президента України від 4 квітня 2003 р. № 292.
Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є юри­дичною особою, яка має відокремлене майно, що є державною власні­стю та складається з дев'яти членів: Голови Комісії, трьох заступників Голови, п'ятьох директорів департаментів, яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.
Основною формою роботи Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України є засідання, які збираються за потребою, але не рідше одного разу на місяць. Робота Комісії регулюється регламентом, який за­тверджує Комісія. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому при­сутні не менше п'яти її членів. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу Комісії.
Голова Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України:
здійснює керівництво поточною діяльністю Комісії та вирішує всі питання її діяльності, за винятком тих, що належать до компетенції самої Комісії;
діє без довіреності від імені Уповноваженого органу в межах, встановлених законодавством України;
представляє Комісію у відносинах із державними органами іно­земних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;
видає накази та розпорядження тощо з питань, що належать до його компетенції;
приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Комісії, заохо­чує їх та накладає дисциплінарні стягнення;
виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації ро­боти та діяльності Уповноваженого органу.
Заступники Голови Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України призначаються на посаду та звільняються з посади Президен­том України.
Директори департаментів призначаються на посаду та звільняють­ся з посади Президентом України.
Основними завданнями Комісії з регулювання ринків фінансових іослуг України є:
1)   розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних титань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;
2)  здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фі­нансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;
3)  захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і при- тинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;
4)  узагальнення практики застосування законодавства України $ питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо у вдосконалення;
5)    розроблення і затвердження обов'язкових до виконання іормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
6)  координація діяльності з іншими державними органами;
7)  запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.
Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно )о покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:
-    бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів /країни та забезпечує її реалізацію;
-     бере участь у розробленні проектів Державної програми еконо­мічного та соціального розвитку України, закону про Державний бю­джет України на відповідний рік;
-    здійснює згідно із законами України державне регулювання і на­гляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кре­дитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно- чарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових юслуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститу­тів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних орга­нізацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);
-   здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реестр фінансових установ;
-   здійснює реєстрацію та веде реєстр саморегулівних організацій;
-   визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів, яким надаєть­ся право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;
-   дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
-   здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінан­сових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням;
-    установлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій;
-   установлює обмеження на суміщення надання певних видів фі­нансових послуг;
-    установлює критерії та нормативи щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості опе­рацій, якості систем управління та управлінського персоналу, додер­жання правил надання фінансових послуг;
-    визначає у передбачених законом випадках порядок створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;
-   установлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансо­вих послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом;
-   установлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціаль­ного технічного обладнання фінансових установ, пов'язаних з наданням фінансових послуг;
-   установлює правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду;
-    здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;
-    визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ та може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам для зайняття цих посад;
-   здійснює ліцензування діяльності тимчасової адміністрації фінан­сової установи та призначає її керівника;
-    веде Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);
-   установлює перелік посередницьких послуг у страхуванні та пере­страхуванні;
-   визначає порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів і веде державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до цьо­го реєстру;
-   визначає порядок формування статутного фонду страховика цінни­ми паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю;
-   затверджує положення про централізовані страхові резервні фонди;
-    установлює обсяги страхових зобов'язань залежно від видів до­говорів страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя;
-   визначає порядок та умови ведення персоніфікованого (індивіду­ального) обліку договорів страхування життя;
-   установлює за погодженням з Національним банком України роз­міри кредитів, порядок та умови їх видачі страхувальникам, які уклали договори страхування життя;
-   установлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатися ак- туарними розрахунками, видає їм відповідні свідоцтва та здійснює організаційно-методичне забезпечення проведення актуарних розрахунків;
-    визначає характеристики та класифікаційні ознаки видів добро­вільного страхування;
~ реєструє при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування правила страхування для такого виду, прийняті стра­ховиком, а також зміни та/або доповнення до цих правил;
-    погоджує встановлення Моторним (транспортним) страховим бюро єдиного зразка страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), які є формою договору обов'язкового страхування цивільної відповідаль­ності власників транспортних засобів;
-   здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
-   установлює особливості із забезпечення правонаступництва щодо укладання договорів страхування у разі реорганізації страховика;
-    здійснює державну реєстрацію кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, видає їм свідоцтво про державну реєстрацію за фор­мою, встановленою Комісією, визначає засоби масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;
-    визначає перелік внутрішніх положень та процедур, які має роз­робити та затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефектив­ної та безпечної діяльності;
-    установлює перелік державних цінних паперів, які придбає кре­дитна спілка;
-    приймає нормативно-правові акти щодо особливостей створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;
-    приймає рішення про надання одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок статусу саморегулівної організації кредитних спілок — членів асоціації, погоджує статут та внутрішні положення такої само- регулівної організації у частині здійснення делегованих Комісією функ­цій, здійснює моніторинг реалізації таких функцій та у разі необхідності припиняє або відкликає відповідні повноваження включно до позбавлен­ня асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації;
-    погоджує в установленому порядку повідомлення щодо рішення вищого органу управління кредитної спілки про її ліквідацію або вно­сить свої пропозиції;
-    здійснює контроль за діяльністю аграрної біржі у сфері регулю­вання та нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, правильністю укладення та виконання зобов'язань за іншими видами товарних деривативів, а також надання страхових субсидій;
-    надає інформацію за запитами юридичних осіб;
-    розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звіт­ності у фінансових установах;
-   установлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
-    оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні по­ложення свого щорічного звіту;
-     бере участь у реалізації державної політики стосовно охорони державної та професійної таємниці, здійснює контроль за її зберіганням у своїй системі;
-    проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими орга­нами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;
-   установлює порядок та умови застосування заходів впливу згідно із законом;
-     надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;
-    надсилає матеріали до правоохоронних органів стосовно фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок;
-    надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
-   звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
-    проводить і координує у встановленому порядку навчання, під­готовку та перепідготовку кадрів, установлює у визначених законом випадках кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг, здійснює організацію нарад, семінарів, конференцій з питань надання фінансових послуг;
-    аналізує стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг з Україні, здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства;
-    проводить з метою співпраці та координації своєї діяльності спільно з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку оперативні наради не рідше одного разу на квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів;
-   здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, держав­ними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;
-    виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань згідно із законодавством.
Рішення, прийняті Уповноваженим органом з питань оцінки ефек­тивності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окре­мими ринками фінансових послуг, є обов'язковими до виконання ди­ректорами департаментів.
Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України в межах "воїх повноважень має право:
1)   вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України;
2)  одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підпри­ємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян — інфор­мацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;
3)  здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх спо- зіднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встанов- гіюється Комісією залежно від типу фінансової установи;
4) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої злади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності (за по­водженням з їхніми керівниками), консультативних та експертних ор­ганізацій до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію, до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;
5)вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необ­хідної інформації та документів;
6) досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з ме­тою виконання завдань нагляду;
7)установлювати порядок та форму ведення обліку договорів стра­хування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;
8) проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні пере­вірки, щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показни­ками, що характеризують виконання договорів страхування; призначати не частіше одного разу на рік проведення за рахунок страховика додат­кової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
9) видавати приписи страховикам про усунення виявлених пору­шень законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення ви­явлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);
10) видавати приписи страховим посередникам про усунення ви­явлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з дер­жавного реєстру страхових та перестрахових брокерів;
11) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового ви­падку та заподіяну шкоду;
12) застосовувати до фінансових установ, які не додержуються за­конів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, такі заходи впливу:
зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення;
вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
накладати штрафи відповідно до закону;
тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здій­снення діяльності з надання фінансових послуг;
усувати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію;
затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінан­сової установи;
порушувати питання про ліквідацію фінансової установи;
13)призначати проведення примусової санації фінансової установи у випадках та порядку, встановлених чинним законодавством;
14) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстра­ції страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом;
15)засновувати друковані засоби масової інформації, а також ви­світлювати питання розвитку та функціонування ринків фінансових послуг в інших засобах масової інформації;
16) одержувати в установленому порядку від органів статистики, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених завдань;
17)користуватися базами даних Національного банку України, Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг і забезпечення діяльності фінан­сових установ, та надавати відповідну інформацію зазначеним органам;
18) утворювати у разі потреби за погодженням з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольним комітетом України, міністерствами та інши­ми заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та робочі групи;
19) у межах співробітництва з міжнародними організаціями, дер­жавними органами і неурядовими організаціями іноземних держав:
-  надавати та одержувати інформацію з питань нагляду за фінансо­вими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці;
-   надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнарод­них договорах, учасником яких є Україна;
-  брати участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семіна­рах, зустрічах, нарадах з питань, що належать до її компетенції;
-   представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та укладати у межах своїх повноважень міжнародні договори.
До виключної компетенції Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України як колегіального органу належать:
1)  прийняття рішень про погодження концепцій та програм розвитку ринків фінансових послуг, проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що розробляються Комісією;
2)  затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових для ви­конання центральними та місцевими органами виконавчої влади, орга­нами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, з питань, які належать до її компетенції;
3)  затвердження регламенту роботи Комісії та положень про депар­таменти;
4)  прийняття рішень про утворення територіальних управлінь, за­твердження положень про них;
5)  надання у визначених законом випадках статусу саморегулівних організацій об'єднанням учасників ринків фінансових послуг, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії;
6) прийняття рішень про усунення керівництва від управління фінан­совою установою у разі недодержання законів та інших нормативно- правових актів України, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, призначення тимчасової адміністрації та її керівника;
7) прийняття рішення про утворення Консультаційно-експертної ради;
8)   схвалення рішень директорів департаментів Комісії про вклю­чення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ або виключення з нього, а також видачу, зупинення або анулювання ліцензій на надання фінансових послуг;
9)  затвердження планів роботи та річних звітів про діяльність Ко­місії;
10) затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, порядку здійснення контролю за їх додержанням;
11) визначення порядку ведення реєстру аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;
12)   визначення порядку реєстрації страхових та перестрахових брокерів;
13)  установлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять ді­яльність на страховому ринку, в тому числі тих, які можуть займатися актуарними розрахунками;
14)   встановлення форми свідоцтва про державну реєстрацію кре­дитної спілки, визначення засобів масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;
15) делегування саморегулівній організації кредитних спілок певних повноважень та у разі необхідності припинення або відкликання їх включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегу- лівної організації;
16) заснування в установленому порядку друкованих засобів масо­вої інформації з метою висвітлення питань реалізації державної полі­тики у сфері розвитку та функціонування ринків фінансових послуг.
Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може створювати та ліквідовувати свої територіальні управління для здій­снення своїх повноважень. Територіальні управління Уповноваженого органу не мають статусу юридичної особи і діють на основі Загального Положення про територіальне управління Державної комісії з регулю­вання ринків фінансових послуг України, затвердженого Розпоряджен­ням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Укра­їни від 24 липня 2003 р. № 9.
Територіальне управління підпорядковується і є підзвітним Дер­жавній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України; воно не має статусу юридичної особи і діє від імені та в інтересах Комісії в межах повноважень, передбачених вищезазначеним Положенням. Чисельність, структура та штатний розпис Управління затверджуються Головою Комісії.
Основними завданнями територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг є:
-   забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері надан­ня фінансових послуг у відповідному регіоні;
-   забезпечення, у межах своїх повноважень, взаємодії Комісії з міс­цевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуван­ня, правоохоронними органами та іншими органами державної влади з питань розвитку та функціонування ринків фінансових послуг у ре­гіоні;
-    здійснення в регіоні державного регулювання та нагляду за на­данням фінансових послуг і додержанням вимог законодавства в цій сфері;
-   захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування, у межах компетенції, заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;
-   узагальнення практики застосування законодавства України з пи­тань регулювання ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його вдосконалення.
За рішенням Комісії з регулювання ринків фінансових послуг Укра­їни може створюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в об­говоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються нею. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї за­тверджує Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.