Розділ З Правове регулювання ринку фінансових послуг України - 3.4.1.Правовий статус Національного банку України та його функції. Форми регулювання банківської діяльності і надзору НБУ

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.2 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

3.4.1.Правовий статус Національного банку України та його функції. Форми регулювання банківської діяльності і надзору НБУ

 


Національний банк України (далі — НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи орга­нізації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України»1 від 20 травня 1999 р.
НБУ є юридичною особою, яка має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному гос­подарському віданні. Розмір статутного капіталу НБУ становить 10 міль­йонів гривень, а джерелами його формування є доходи кошторису НБУ, а при необхідності — Державний бюджет України.
До системи Національного банку входять центральний апарат (Рада Національного банку України та Правління Національного банку Укра­їни), філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно- монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.
Філії (територіальні управління) НБУ не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національ­ного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функ­ції філій Національного банку визначаються Положенням про філії (територіальніуправління) Національного банку України, затвердже­ним постановою Правління НБУ від 22 грудня 2000 р. № 495.
Відповідно до Конституції України основною функцією НБУ є за­безпечення стабільності грошової одиниці України. Крім того, НБУ здійснює такі функції:
1)  проводить грошово-кредитну політику;
2)  монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг;
3)  виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування;
4)  встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
5)  організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяль­ності та засобів захисту банківської інформації;
8)  здійснює банківське регулювання та нагляд;
9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;
10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів пла­тіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;
11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;
12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозу­вання;
13)  представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співро­бітництво здійснюється на рівні центральних банків;
14)здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повно­важень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за бан­ками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію На­ціонального банку на здійснення валютних операцій;
15)забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів, здійснення операцій з ними та банківськими металами;
16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та ва­лютних відносин;
17) організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;
18)реалізує державну політику з питань захисту державних секре­тів у системі Національного банку;
19)бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;
20)  визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;
21)  вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодав­чого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Націо­нального банку України;
22)  здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, за­хисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;
23)  здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.
Державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ в та­ких формах:
I. Адміністративне регулювання:
1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;
2)  встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;
3)  застосування санкцій адміністративного чи фінансового харак­теру;
4)  нагляд за діяльністю банків;
5)  надання рекомендацій щодо діяльності банків.
II.  Індикативне регулювання:
1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;
2)  визначення норм обов'язкових резервів для банків;
3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;
4)  визначення процентної політики;
5) рефінансування банків;
6)  кореспондентських відносин;
7)  управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;
8)  операцій з цінними паперами на відкритому ринку;
9)  імпорту та експорту капіталу.
Наглядова діяльність НБУ охоплює всі банки, їх підрозділи, афілі- йованих1 та споріднених2 осіб банків на території України та за кордо­ном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог чинного законодавства щодо здійснення банківської діяльності. При здійсненні банківського нагляду НБУ має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання не­бажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню бан­ківської діяльності.
1 Афілійована особа - юридична особа, в якій банк має істотну участь (володіє 10 % і більше статутного капіталу), або яка має істотну участь у банку.
2 Споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з банком власників іс­тотної участі.
Формою банківського нагляду є проведення перевірок діяльності вищезазначених суб'єктів з метою визначення рівня безпеки і стабіль­ності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів НБУ.
Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого НБУ. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. Про проведення планової перевірки НБУ зобов'язаний повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до його початку.
НБУ може прийняти рішення про проведення позапланової пере­вірки банку за наявності обґрунтованих підстав. Таке рішення має бути підписане Головою НБУ або уповноваженою ним особою.
У разі порушення банками банківського законодавства, нормативно- правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких належать:
1)  письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необ­хідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;
2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансово­го оздоровлення банку або плану реорганізації банку;
3)  укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;
4)  видати розпорядження щодо:
зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;
встановлення для банку підвищених економічних нормативів (нормативів катіталу, нормативів ліквідності, нормативів кредитного ризику тощо);
підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;
обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;
заборони надавати бланкові кредити;
накладення штрафів на керівників банків, на самі банківські уста­нови;
тимчасової (до усунення порушення) заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог банківського законо­давства, нормативно-правових актів Національного банку України;
тимчасового (до усунення порушення) відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України;
реорганізації банку;
призначення тимчасової адміністрації.
Банк або інші особи, на які поширюються повноваження НБУ, мають право оскаржити в суді у встановленому законодавством порядку рішен­ня, дії або бездіяльність НБУ чи його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового адміністратора та ліквідатора.