§ 8. Окрема ухвала (постанова) суду першої інстанції, її значення, підстави винесення

Суд, що розглядає справу по першій інстанції, при наявності під­став, передбачених ст. 23² КПК, може винести окрему ухвалу (а суд­дя — окрему постанову) і таким чином звернути увагу державних органів, громадських організацій, посадових осіб на факти порушення закону, причини та умови, які сприяли вчиненню злочину; порушення прав громадян, допущених при досудовому провадженні; виявлену громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадсько­го обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину (ст. 340 КПК). Окрема ухвала також виноситься судом, коли у засудженого є неповнолітні діти, які залишились без нагляду і потребують влашту­вання, встановлення над ними опіки чи піклування.

Перелік підстав для винесення окремих ухвал (постанов) у поряд­ку ст. 23² не є вичерпним. Так, суд може відповідним чином дати оцінку зриву судових засідань професійними учасниками сторін (захисником-адвокатом, прокурором), а також порушення ними по­рядку судового засідання.

Розглядаючи у судовому слідстві заяви та скарги про порушення прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та решти учасників процесу під час проведення оперативно-розшукових заходів, дізнання та досудового слідства по кримінальній справі, яка слухаєть­ся, суд окремою ухвалою (постановою) звертає увагу прокурора на факти такого порушення.

Окремою ухвалою (постановою) суд звертає увагу прокурора на факти можливого зловживання органами досудового слідства щодо майна, яке описано та підлягає конфіскації, на несвоєчасне забезпе­чення органами досудового слідства цивільного позову у кримінальній справі тощо.

Суд під час судового розгляду може винести декілька окремих ухвал, якщо вони стосуються різних питань у межах однієї криміналь­ної справи.

Окрема ухвала (постанова) суду є кримінально-процесуальним актом, тому має складатися зі вступної, мотивувальної та резолютивної частини, бути законною, обґрунтованою та мотивованою.

За загальним правилом окрема ухвала (постанова) може бути ви­несена одночасно з вироком, але в разі виявлення фактів порушення закону, які перешкоджають судовому розгляду кримінальної справи, суд зобов'язаний згідно із ст. 273 КПК вжити невідкладних заходів для їх усунення. Наприклад, при вирішенні питання про повернення спра­ви на додаткове розслідування або при закритті справи.

Природно, що окрема ухвала (постанова) суду має бути обґрунто­вана тільки тими обставинами, фактами, які були досліджені у судовому засіданні. Рекомендації суду, які містяться в окремій ухвалі (по­станові), не можуть втручатися у фінансово-господарську діяльність підприємств, установ, організацій, а також вирішувати, який вид дис­циплінарного стягнення слід накласти на особу, що винна у створенні причин та умов, які сприяли вчиненню злочину.

Однією з особливостей мотивування цього рішення є те, що окре­ма ухвала (постанова) суду не може ставити під сумнів законність, обґрунтованість, вмотивованість та справедливість прийнятого по цій справі судового рішення.

Особа, відносно якої винесено окрему ухвалу (постанову), може оскаржити це судове рішення в апеляційному порядку (ст. 348 КПК).

Пленум Верховного Суду України у постанові від 28 березня 2008 року № 3¹ роз'яснив, що суд відповідно до ст. 273 КПК виносить окре­му ухвалу (постанову) в нарадчій кімнаті й викладає у вигляді окре­мого документа, який має бути підписаний усім складом суду. Якщо справа розглядається колегіальним складом суддів, суддя, який не згоден з окремою ухвалою, має право викласти письмово свою окрему думку.

Питання для самоконтролю

1.         Розкрийте сутність і значення вироку суду як акта право­суддя.

2.         Назвіть внутрішні та зовнішні властивості вироку.

3.         Охарактеризуйте законність, обґрунтованість, мотивованість і справедливість вироку.

4.         Проаналізуйте такі властивості вироку, як виключність, загальнообов'язковість, преюдиціальність.

5.         Які питання вирішуються судом при постановленні вироку?

6.         Назвіть підстави для постановлення виправдувального ви­року.

7.         Охарактеризуйте підстави для постановлення обвинуваль­ного вироку.

8.         Назвіть види обвинувальних вироків.

9.         Охарактеризуйте зміст кожної частини вироку суду.

10.        Розкрийте процесуальний порядок та особливості розв'язання цивільного позову при постановленні виправдувального та обвинувального вироків.

11.        Вкажіть процесуальний порядок наради суддів перед постановленням вироку.

12.        Назвіть питання, які можуть бути вирішені одночасно з постановленням вироку.

13.        Розкрийте процесуальне значення окремої думки судді.

14.        Вкажіть підстави для винесення окремої ухвали суду першої інстанції.

15.        Які наслідки істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону щодо порядку постановлення вироку суду передбачені КПК?