РОЗДІЛ 17 Постановлення вироку - Страница 2
§ 2. Порядок постановлення вироку
Після останнього слова підсудного суд негайно видаляється до на-радчої кімнати для постановлення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання (ст. 320 КПК).
Постановлення вироку у нарадчій кімнаті є гарантією того, що вирок буде постановлений у спокійній творчій обстановці, вільній від будь-якого зовнішнього впливу при вирішенні питань, передбачених ст. 324 КПК. Присутність у нарадчій кімнаті запасних суддів, секретаря судового засідання, інших осіб не допускається (ст. 322 КПК). Судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювалися у нарадчій кімнаті.
Закон надає важливого значення дотриманню таємниці наради суддів і визнає недотримання таємниці істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що тягне за собою скасування вироку (п. 8 ч. 2. ст. 370 КПК). Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови від 27 грудня 1985 року № 11 «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ»1 роз'яснює, що таємниця наради суддів, наприклад, порушується, якщо вирок або його частина складені поза нарадчою кімнатою; один або всі судді залишили нарадчу кімнату у час, який не пов'язаний з відпочинком; під час наради суддів у нарадчій кімнаті перебували сторонні особи; були розголошені висловлювання суддів під час наради.
Нарада суддів відбувається під керівництвом головуючого, який забезпечує дотримання встановленого законом порядку обговорення питань, що вирішуються судом при постановленні вироку. Головуючий повинен ставити ці питання на вирішення суддів у такій формі, щоб на них можна було дати тільки одну відповідь — позитивну чи негативну. Під час наради ніхто із суддів не має права утримуватися від вирішення кожного конкретного питання.
Головуючий не має ніяких переваг при вирішенні питань, пов'язаних з постановленням рішення суду. З метою забезпечення дотримання конституційної вимоги про незалежність суддів і підкорення їх лише закону (ст. 129 Конституції України) для виключення можливості впливу головуючого на остаточне рішення суддів закон передбачає, що головуючий голосує останнім, а всі питання в нарадчій кімнаті вирішуються простою більшістю голосів (ст. 325 КПК). Суддя, який залишився в меншості при постановленні рішення, має право викласти свою окрему думку (ст. 339 КПК).