РОЗДІЛ 17 Постановлення вироку - Страница 7
§ 7. Проголошення вироку
Після обговорення всіх питань у нарадчій кімнаті, підписання суддями вироку судді повертаються до залу, де головуючий або один із суддів проголошує вирок. Усі присутні в залі судового засідання, у тому числі склад суду, заслуховують вирок стоячи (ст. 341 КПК).
Підкреслюючи внутрішню незалежність суддів, закон передбачає, що суддя може не погодитися з висновками інших суддів, тому може викласти письмово свою окрему думку, яка відповідно до ст. 339 КПК оголошенню не підлягає, але до справи приєднується.
Після проголошення вироку головуючий роз'яснює підсудному, його законному представникові, а також потерпілому, цивільному відповідачеві та їх представникам зміст вироку, строки і порядок його оскарження та право подати клопотання про помилування.
Якщо підсудний не володіє мовою, якою постановлено і проголошено вирок, то суд зобов'язаний забезпечити проголошення акта правосуддя тією мовою, якою він володіє, за допомогою перекладача.
Після проголошення вироку та роз'яснення його змісту учасникам судового засідання суд здійснює інші дії, пов'язані із звільненням підсудного з-під варти в залі суду при наявності до того підстав (ст. 342 КПК), із врученням копії вироку засудженому, виправданому (ст. 344 КПК), з наданням родичам дозволу на побачення із засудженим (ст. 345 КПК), вживає відповідних заходів для збереження майна та житла засудженого до позбавлення волі (ст. 346 КПК).
Копія вироку вручається засудженому або виправданому в триденний строк після проголошення вироку. Якщо вирок складено мовою, якої не знає засуджений чи виправданий, йому повинен бути вручений письмовий переклад вироку його рідною мовою або мовою, якою він володіє.
Стаття 344 КПК передбачає обов'язкове вручення копії вироку суду засудженому або виправданому. Проте відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» особи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися із судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, у порядку, передбаченому вказаним Законом1.