§ 7. Способи статистичного спостереження

У правовій статистиці виділяють три способи одержання статис­тичних даних: 1) безпосереднє спостереження; 2) документальний спосіб; 3) опитування.

Безпосереднє спостереження — це метод збирання інформації про об’єкт, що вивчається, шляхом безпосереднього сприйняття і реє­страції фактів. Об’єктом спостереження можуть бути: поведінка окре­мих осіб або групи в умовах конкретної ситуації; висловлювання, ре­акції осіб, думки і оцінки співробітників правоохоронних органів тощо. Нерідко такий вид спостереження застосовується при проведенні кри­мінологічних досліджень.

Спостереження може бути включеним та невключеним. Включе­не спостереження передбачає вивчення ситуації всередині, шляхом безпосереднього сприйняття спостерігачем групи, що вивчається, або явища. Спостерігач стає учасником групи, одним із її членів. При включеному спостереженні можуть виникнути деякі труднощі морально-етичного характеру, коли, наприклад, спостерігаються явища аморального, а іноді злочинного характеру.

При невключеному спостереженні факти спостерігаються з боку, іззовні. При цьому вивчається особа злочинця, потерпілого, різні кри­міногенні фактори та ін. Недолік даного виду полягає в тому, що ін­формація може викривлятися з огляду на суб’єктивну установку до­слідника.

Документальний спосіб спостереження — це одержання різно­манітних даних за допомогою документів. Документальний спосіб є найбільш об’єктивним та достовірним. Так, у кримінально-правовій статистиці документами є журнали реєстрації, статистичні картки, архівні кримінальні справи, особисті справи засуджених, бухгалтерські звіти і т. п.

Опитування — це метод одержання фактів про явища і факти реальної дійсності. Опитування дає змогу одержати знання про вну­трішні установки та мотиваційну сферу людини, оскільки подібні відо­мості відсутні в офіційній статистиці. Об’єктом опитування можуть виступати злочинці, потерпілі, співробітники правоохоронних органів, громадських об’єднань, інші фізичні та юридичні особи.

Опитування поділяється на усне (експедиційне), самореєстрацію, кореспондентське та анкетне.

Усне (експедиційне) опитування полягає в тому, що спеціально під­готовлені працівники одержують необхідні дані шляхом безпосеред­нього опитування осіб. Відповіді фіксуються у спеціальних бланках або формулярах. При усному відбувається і контроль правильності відповідей. Ефективність цього способу достатньо висока, тому що він проводиться тільки спеціально підготовленими особами.

При самореєстрації опитувані особи самі заповнюють формуляри. Представники статистичних органів лише проводять інструктаж, роз’яснюють механізм заповнення бланків і контролюють повноту та правильність зібраних статистичних даних. Прикладом цього способу може бути дослідження бюджетів сімей або населення в цілому.

Кореспондентський спосіб полягає в тому, що добровільні кореспон­денти збирають необхідні статистичні дані і направляють їх у відповід­ні статистичні органи, які надсилають кореспондентам бланки та ін­струкції по їх заповненню. Обов’язком осіб або установ, які одержали формуляри, є їх заповнення та повернення в суворо обумовлені строки. Цей спосіб зазвичай застосовується для вивчення тривалих процесів.

Анкетний спосіб являє собою збирання інформації шляхом пись­мового заповнення заздалегідь розроблених анкет. Анкети розрізня­ються між собою залежно від предмета і мети дослідження. Від цього залежать кількість і зміст питань, які в них включаються. Чим склад­ніше явище, що вивчається, та глибше дослідження, тим більше в ан­кеті питань і ширше її обсяг.

Анкети поділяються на такі види: за змістом: відкриті (такі, на які опитуваний може дати самостійну відповідь у довільній формі), за­криті (що допускають наявність в анкеті набору можливих, допусти­мих варіантів відповіді), напівзакриті (що дають можливість респон­денту або вибрати відповідь із числа запропонованого набору варіантів відповідей, або доповнити своїм варіантом відповіді; за способом роз­повсюдження: пресовий (анкети публікуються в газетах, журналах); поштовий (анкети висилаються респондентам по пошті); роздавальний (безпосередньо в руки). Відповідно повертається 5, 30, 90 % анкет.

Метод анкетування має як переваги, так і недоліки. Цей метод один із найдешевших і економічних, але багато анкет не повертаються, не­вірно заповнюються, що не дає змоги отримати об’єктивне уявлення про досліджуване явище.

Обрання того чи іншого способу спостереження залежить насам­перед від мети дослідження об’єкта статистичного спостереження, а також від фінансових можливостей дослідників.

Усі види та форми статистичного спостереження, його класифіка­цію за різними ознаками можна подати у вигляді схеми (рис. 1), яка наочно характеризує всі класифікаційні ознаки даного етапу статис­тичного дослідження.