2.1. Умови праці та методи захисту працівників від негативного впливу шкідливих факторів - 2.1.7. Основні засоби забезпечення охорони праці
2.1.7. Основні засоби забезпечення охорони праці
Під час проектування і виготовлення машин і обладнання необхідно враховувати основні вимоги безпеки для обслуговуючого їх персоналу, а також надійність і безпеку експлуатації цих пристроїв.
При здійсненні різноманітних технологічних операцій на виробництві виникають небезпечні зони і/або шкідливі виробничі чинники. Прикладом таких чинників можуть служити небезпека механічного травмування (отримання травм в результаті впливу рухливих частин машин і обладнання, пересувних виробів, предметів, що падають з висоти, тощо), небезпека ураження електричним струмом, вплив різноманітних видів випромінювання (теплового, електромагнітного, іонізуючого), ін- фра- та ультразвуку, вібрації тощо.
Розміри небезпечної зони можуть бути постійними і змінюваними. Перше пов’ язано з переміщенням елементів обладнання, транспортних засобів, а також персоналу.
Для захисту від дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників використовують засоби колективного та індивідуального захисту. Основні засоби колективного захисту, що поділяються на обмежувальні, запобіжні, блокувальні, сигналізаційні, системи дистанційного управління машинами і обладнанням, а також спеціальні.
Обмежувальними засобами захисту, або огородженнями називають пристрої, що перешкоджають появі людини в небезпечній зоні. Огородження можуть бути стаціонарними (не- знімними), рухомими (знімними) і переносними. Огородження виконуються у вигляді різноманітних сіток, решіток, екранів, кожухів тощо. Вони повинні бути таких розмірів і встановлені таким чином, щоб у будь-якому випадку виключити доступ людини до небезпечної зони.
При встановленні огороджень треба додержуватися певних вимог:
1) огородження повинні бути достатньо міцними, щоб витримати удари часток (стружки), що виникають при обробці деталей, а також випадковий вплив обслуговуючого персоналу, і надійно закріпленими;
2) огородження виготовляються із металів (як суцільних листів, так і сіток, решіток), пластмас, дерева, прозорих матеріалів (органічного скла тощо);
3) всі рухомі частини машин повинні бути закриті огородженнями;
4) внутрішня поверхня огороджень повинна бути пофарбована у яскраві кольори (яскраво-червоний, помаранчевий), щоб було помітно, якщо огородження зняте;
5) забороняється робота зі знятим або несправним огородженням.
Запобіжні пристрої - це такі пристрої, що автоматично вимикають машини або агрегати при виході будь-якого параметру обладнання за межі допустимих значень. Ця ланка руйнується або не спрацьовує при відхиленні режиму експлуатації обладнання від нормального. Загальновідомий приклад такої ланки - плавкі електричні запобіжники (“пробки”), призначені для захисту електричної мережі від великих струмів, що викликані короткими замиканнями і дуже великими перевантаженнями. Такі струми можуть пошкодити електроапаратуру й ізоляцію дротів, також призвести до пожежі. Плавкий запобіжник діє наступним чином: струм проходить через тонкий дріт (плавку вставку), розтин якого розраховано на певний максимальний струм. При перевантаженні дріт розплавляється, вимикаючи несправну або перевантажену струмом ланку мережі.
Прикладами пристроїв такого типу можуть служити запобіжні клапани і розривні мембрани, установлені на ємності, що працюють під тиском, для запобігання аваріям, різноманітні гальмуючі пристрої, що дозволяють швидко зупиняти рухомі частини обладнання, кінцеві вимикачі і обмежувачі підйому, що оберігають рухомі механізми від виходу за встановлені межі тощо.
Блокувальні пристрої виключають можливість проникнення людини в небезпечну зону або усувають небезпечний чинник на час перебування людини в небезпечній зоні. За принципом дії розрізняють механічні, електричні, фотоелектричні, радіаційні, гідравлічні, пневматичні і комбіновані блокувальні пристрої.
Широко відоме застосування фотоелектричних блокувальних пристроїв у конструкціях турнікета на входах станцій метрополітену. Проходження через турнікет контролюється світловими променями. При несанкціонованій спробі проходження через турнікет на станцію (не зчитано код магнітної карточки) він відсікає світловий потік, що падає на фотоелемент. Зміна світлового потоку подає сигнал на вимірювально- командний пристрій, що приводить до дії механізми, які перекривають прохід. При санкціонованому проходженні блокувальний пристрій вимикається.
Сигналізаційні пристрої — призначені для інформування персоналу про роботу машин і обладнання, попередження про відхилення технологічних параметрів від норми або про безпосередню загрозу.
За способом надання інформації розрізняють звукову, візуальну (світлову) і комбіновану (світлозвукову) сигналізацію. У газовому господарстві використовують одораціонну (за запахом) сигналізацію про витік газу, підмішуючи до газу пахучі речовини.
В умовах підвищеного шуму рекомендується використовувати візуальну сигналізацію, котра вмикає різні джерела світла, світлові табло, кольорове фарбування тощо. Для звукової сигналізації використовують сирени або дзвоники.
Залежно від призначення всі системи сигналізації прийнято поділяти на оперативну, попереджувальну, розпізнавальну.
Оперативна - надає інформацію про перебіг різних технологічних процесів. Для цього використовуються різноманітні вимірювальні прилади: амперметри, вольтметри, манометри, термометри тощо.
Попереджувальна - вмикається у разі виникнення небезпеки. У пристроях цієї сигналізації використовують всі зазначені способи надання інформації.
Розпізнавальна - служить для виділення найнебезпечні- ших вузлів і механізмів промислового обладнання, а також зон.
У червоний колір фарбують сигнальні лампочки, що попереджають про небезпеку, кнопку “стоп”, протипожежний інвентар, струмопровідні шини тощо. У жовтий - елементи будівельних конструкцій, які можуть бути причиною отримання травм персоналом, внутрішньозаводський транспорт, огородження, встановлені на межах небезпечних зон, тощо. У зелений колір фарбують сигнальні лампочки, двері евакуаційних і запасних виходів, конвеєри, рольганги та інше обладнання.
Колір балону для транспортування і зберігання стиснених і розчинених газів залежить від його вмісту. Також на їх поверхню наносять напис відповідного кольору, а у деяких випадках - відрізнювальні смуги. Наприклад, якщо в балоні транспортують азот, то колір балону - чорний, текст напису - жовтий, колір смуги - коричневий; якщо аміак, то колір балону - жовтий, текст напису - чорний.
Системи дистанційного управління основані на використанні телевізійних і телеметричних систем, а також візуального спостереження з віддалених на достатню відстань від небезпечних зон. Керування роботою обладнання з безпечного місця дозволяє перевести персонал з важкодоступних зон та зон підвищеної небезпеки. Найчастіше системи дистанційного управління використовують у роботі з радіоактивними, вибухонебезпечними, токсичними і легкозаймистими речовинами і матеріалами.
У деяких випадках застосовуються спеціальні засоби захисту: дворучне вмикання машин (здійснюється двома рукоятками) і виключає непередбачуваний запуск цих пристроїв), різноманітні системи вентиляції, глушники шуму, освітлювальні прилади, захисне заземлення тощо.
У тих випадках, коли не передбачені колективні засоби захисту працюючих або ж вони не надають потрібного ефекту, використовують індивідуальні засоби захисту.