Печать
PDF

2.1. Умови праці та методи захисту працівників від негативного впливу шкідливих факторів - 2.1.3. Освітлення виробничих приміщень

Posted in ОБЖ - Безпека життєдіяльності (Ковжога,Малько,Полєжаев)

 

 

2.1.3.  Освітлення виробничих приміщень

2.1.3.1. Види освітлення.

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 9O% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлен­ня має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, а й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - неспання та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і активність усіх життєвих процесів. Раціона­льне освітлення є важливим фактором загальної культури виро­бництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у примі­щенні, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедба­ному стані.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важли­ву роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через погане освіт­лення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, голо­вне, людина може загинути або стати інвалідом.

Вимоги до освітлення виробничих приміщень наведені в Строительньїх нормах и правилах (СНиП 11-4-79 Естественное и искусственное освещение.).

За джерелом світла освітлення може бути:

  • природне - створюване прямими сонячними проме­нями і розсіяним світлом небозводу, мінливе залежно від гео­графічної широти, пори року і часу доби, ступеня хмарності і прозорості атмосфери;
  • штучне - створюване електричними джерелами світла;
  • сумісне - при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюють штучним.

Конструктивно природне освітлення по­діляють на:

  • бокове (одно- і двостороннє), здійснюване через світ­лові отвори у зовнішніх стінах;
  • верхнє - через аераційні і зенітні ліхтарі, отвори у по­крівлі і перекритті;
  • комбіноване - сполучення верхнього і бокового осві­тлення.

За функціональним призначенням розрі­зняють наступні види природного освітлення:

  • робоче - призначене для забезпечення нормального виконання виробничого процесу, проходження людей, руху транспорту і є обов’язковим для усіх виробничих приміщень;
  • аварійне - створюють для продовження роботи у тих випадках, коли трапляється раптове вимкнення робочого освіт­лення (під час аварій) і пов’язані з цим порушення нормального обслуговування обладнання, які можуть викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо;
  • евакуаційне - призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення під час аварій та вимкненні робочого освітлення; організується у місцях небезпечних для проходження людей, на сходах, уздовж основних проходів ви­робничих приміщень, у яких працюють понад 50 осіб;
  • охоронне - розміщують вздовж границь територій, що охороняються спеціальним персоналом;
  • чергове - застосовується в нічний час або за умов об­меженої видимості, у разі потреби використовується частина освітлювачів будь-якого виду освітлення.


Штучне освітлення за конструктивним виконанням може бути:

  • загальним;
  • комбінованим.

Систему загального освітлення застосовують у примі­щеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи (лива­рні, зварювальні, гальванічні цехи), а також у адміністративних, конторських і складських приміщеннях.

Розрізняють загальне рівномірне освітлення (світловий потік розподіляється рівномірно по всій площі без урахування розміщення робочих місць) і загальне локалізоване освітлення (з урахуванням розміщення робочих місць).

Для виконання точних зорових робіт і освітлення тільки робочих поверхонь призначене місцеве освітлення.

Освітлення повинно забезпечувати:

-       достатню яскравість робочої поверхні (характеризує здатність поверхні відбивати світловий потік, що на неї падає);

-       постійність освітленості робочої поверхні у часі;

-       зручність і простоту в експлуатації, довговічність, відповідність вимогам естетики, електробезпеки, а також не по­винне бути причиною вибуху і пожежі.

 

2.1.3.2. Методи контролю освітлення.

Джерела світла розміщуються у спеціальній освітлювальній апаратурі, основна функція якої - перерозподіл світлового потоку лампи з метою підвищення ефективності освітлювальної установки. Комплекс, що складається із джерела світла і світлової арматури, назива­ється освітлювачем або освітлювальним приладом.

Нормування освітленості здійснюється згідно з СНиП 23-O5-95 Естественное и искусственное освещение.

Освітленість контролюють за допомогою приладів, що називаються люксометрами. Їх робота основана на застосуванні фотоелементів. У процесі контролю освітленості перевіряють усі кількісні та якісні характеристики освітлення. Виявлені від­хилення від норм освітленості усувають, змінюючи тип ламп, їх потужність, перерозподіляючи освітлювачі або змінюючи їх. Результати перевірки освітленості актуються. Фактична освіт­леність повинна бути не нижчою за нормовану, помножену на коефіцієнт запасу.