10.2.  Поняття недобросовісної конкуренції та форм її вияву у сфері господарювання

Конкуренція, як змагання між суб’єктами господарювання, здій­снюється не завжди за допомогою добросовісних і законних засобів та методів досягнення конкурентних переваг. Західні держави вже напри­кінці XIX ст. розмежували конкуренцію на два види: законну і неза­конну, що отримала назву «недобросовісна конкуренція». Спочатку, у термін «недобросовісна конкуренція» у праві різних країн вкладався різний зміст. Реальне, більш-менш загальне розуміння недобросовісної конкуренції виникло на базі міжнародного договору — Паризької кон­венції з охорони промислової власності від 20 березня 1883 р., яка не містила загального визначення недобросовісної конкуренції, а надава­ла лише невичерпний перелік форм її вияву.

В українському законодавстві термін «недобросовісна конкуренція» уперше з’явився у раніше чинному Законі України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підпри­ємницькій діяльності», який також не надав загального визначення цієї дефініції, а лише перелічив можливі форми здійснення недобро­совісної конкуренції. І лише з прийняттям Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» нарешті з’явилося загальне визна­чення недобросовісної конкуренції. Відповідно до ст. 1 цього Закону недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що супере­чать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. У статті 32 ГК України надається аналогічне визначення недобросовісної конкуренції.

Серед можливих форм вияву недобросовісної конкуренції у Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та ГК України зазначаються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого ви­робника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; порівняльна рекла­ма; дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця); купівля- продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асор­тиментом; схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця); схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника); схи­лення господарюючого суб’єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом; підкуп працівника постачальника; підкуп працівника покупця (замовника); досягнення неправомірних переваг у конкуренції; неправомірний збір комерційної таємниці; розголошення комерційної таємниці; схилення до розголошення комерційної таємниці; неправо­мірне використання комерційної таємниці.

-   Неправомірним використанням чужих позначень, рекламних ма­теріалів, упаковки є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і по­слуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень по­ходження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю ін­шого господарюючого суб’єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання. Використання у фірмовому найменуванні власного іме­ні фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішу­вання з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця).

-   Неправомірним використанням товару іншого виробника є вве­дення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого ви­робника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу упо­вноваженої на те особи.

-  Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об’єкти права інтелектуальної власності). Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копі­ювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням.

-   Порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами, ро­ботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця). Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об’єктивними, корисними для інформування споживачів.

-  Дискредитацією господарюючого суб’єкта (підприємця) є по­ширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відо­мостей, пов’язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб’єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб’єкта (підприємця).

-  Купівлею-продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг із примусовим асортиментом є купівля-продаж одних товарів, вико­нання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контра­генту.

-    Схиленням до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця) вважається спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних зв’язків із цим господарюючим суб’єктом (підприємцем).

-   Схиленням постачальника до дискримінації покупця (замовника) є спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпо­середньо або через посередника, до надання постачальником конкурен­ту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх на те підстав.

-   Схиленням господарюючого суб’єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) є вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання господарюючого суб’єкта (підприємця) — учасника договору до неви­конання або виконання неналежним чином договірних зобов’язань перед цим конкурентом шляхом надання або пропонування господарю­ючому суб’єкту (підприємцю)-учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг.

-  Підкуп працівника постачальника — це надання або пропонуван­ня йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником постачальника службових обов’язків, що випливають з укладеного чи пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником). До працівника постачальника прирівнюється й інша особа, яка згідно з своїми повноваженнями приймає рішення від імені постачальника про поставку товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

-  Підкуп працівника покупця (замовника) — це надання або пропо­нування йому конкурентом постачальника, безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником покупця (за­мовника) службових обов’язків, що випливають з укладеного або пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору по­ставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником. До працівника покупця прирівнюється й інша особа, яка згідно з своїми повноваженнями приймає рішення від імені покупця про придбання товару, виконання робіт, надання послуг, впли­ває на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

-   Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є отримання таких щодо іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням держав­ного органу, наділеного відповідною компетенцією.

-   Неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається до­бування у протиправний спосіб відомостей, що відповідно до законо­давства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб’єкту (підприємцю).

-  Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої осо­би без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб’єкту (підпри­ємцю).

-   Схиленням до розголошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до роз­криття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди гос­подарюючому суб’єкту (підприємцю).

-   Неправомірним використанням комерційної таємниці є впрова­дження у виробництво або врахування під час планування чи здійснен­ня підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до за­конодавства України комерційну таємницю.