§ 6. Структура, функції, організація роботи апарату Президента України

Відповідно до п. 28 ст. 106 Конституції, глава української держави створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті Укра­їни, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, які загалом називаються апаратом Пре­зидента України. Всю сукупність допоміжних органів при Президен­тові можна розподілити на дві групи:

1) ті, існування яких безпосеред­ньо передбачене Конституцією, — Рада національної безпеки і обо­рони України, Представництво Президента України в АРК; 2) ті, що утворюються за рішенням Президента, — ради, комісії, комітети, ро­бочі групи тощо.

Центральне місце серед названих органів займає Адміністрація Президента України — постійно діючий орган, що утворюється Пре­зидентом відповідно до Конституції для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави. Основними завданнями Адміні­страції є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне забезпечення діяльності Президента. У межах вказаних завдань Адміністрація здійснює експертно-аналітичну, юри­дичну (правового забезпечення), організаційну, кадрову, комунікацій­ну, матеріально-технічну, фінансово-господарську та інші функції.

Для здійснення своїх функцій Адміністрація має право: одержу­вати необхідні для виконання своїх завдань інформацію, документи та матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими системами зв’язку і комунікацій; залучати до виконання окремих робіт і завдань вчених і фахівців, пра­цівників органів виконавчої влади, створювати відповідні робочі групи;

скликати наради, порушувати питання щодо проведення науково- дослідних та інших робіт з питань, що належать до повноважень Пре­зидента України та Адміністрації.

Адміністрація не є органом державної влади; це — адміністратив­ний апарат Президента, який вступає у правовідносини з іншими ор­ганами тільки від імені й за дорученнями глави держави. Правову основу її діяльності становлять Конституція, закони України, акти Президента, зокрема Положення про Адміністрацію Президента Укра­їни, затверджене Указом від 2 квітня 2010 р. № 504/2010 (з наступними змінами), Указ «Деякі питання Адміністрації Президента України» від 5 квітня 2011 р. № 352/2011, яким визначена структура цього органу.

Гранична чисельність працівників Адміністрації, її структура, штатний розпис та кошторис видатків затверджуються Президентом за поданням Глави Адміністрації. До складу Адміністрації входять: Глава Адміністрації Президента України; Перший заступник та за­ступники Глави Адміністрації Президента України; радники Прези­дента — керівники Головних управлінь Адміністрації Президента України, у тому числі радник Президента, який є Представником Пре­зидента України у Конституційному Суді України; Прес-секретар Пре­зидента України; уповноважені Президента України та ін.

Глава Адміністрації Президента України, його Перший заступник та заступники, радники Президента України, Прес-секретар Президен­та України, уповноважені Президента України призначаються на по­сади і звільняються з посад Президентом України. Інші працівники Адміністрації призначаються на посади і звільняються з посад Главою Адміністрації Президента України, якщо інше не передбачено актами Президента України.

Глава Адміністрації несе персональну відповідальність за вико­нання покладених на Адміністрацію завдань. Він здійснює загальне керівництво Адміністрацією, спрямовує її діяльність на ефективне забезпечення здійснення Президентом визначених Конституцією Укра­їни повноважень, представляє Адміністрацію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями; координує ді­яльність Першого заступника та заступників Глави Адміністрації, радників Президента України, Прес-секретаря Президента України, уповноважених Президента України, забезпечує координацію роботи структурних підрозділів Адміністрації, а також консультативних, до­радчих та інших утворених Президентом України допоміжних органів і служб, їх взаємодію із структурними підрозділами Адміністрації; подає на підпис Президентові проекти його указів, розпоряджень та доручень, закони України, що надійшли на підпис Главі держави, про­екти пропозицій Президента до законів для застосування щодо них права вето, конституційних подань Президента до Конституційного Суду України, листів та інших документів, підписує додатки до актів Президента України; організовує контроль за виконанням указів, роз­поряджень та доручень Президента України; затверджує в установле­ному порядку штатний розпис Адміністрації, структуру самостійних структурних підрозділів Адміністрації та положення про них, а також посадові інструкції керівників таких структурних підрозділів; визначає єдиний порядок проходження і опрацювання документів в Адміністра­ції, порядок відвідування громадянами та охорони адміністративних будинків і службових приміщень Адміністрації; здійснює інші повно­важення відповідно до законодавства. У межах своєї компетенції Гла­ва Адміністрації Президента України видає розпорядження.

Перший заступник, заступники Глави Адміністрації Президента України, окремі радники Президента: виконують обов’язки, забезпе­чують координацію та керівництво діяльністю закріплених за ними структурних підрозділів Адміністрації відповідно до Схеми розподілу обов’язків між Главою Адміністрації Президента України, його Пер­шим заступником і заступниками, радниками Президента України та закріплення за ними структурних підрозділів Адміністрації Президен­та України, затвердженої Президентом України; вносять Главі Адміні­страції Президента пропозиції щодо призначення на посади та звіль­нення з посад працівників відповідних структурних підрозділів Адмі­ністрації; виконують за дорученням Президента України, Глави Адміністрації Президента України інші функції.

Самостійними структурними підрозділами Адміністрації Прези­дента України є Прес-служба, головні управління, управління. Гранич­на чисельність працівників, штатний розпис та кошторис видатків затверджується Президентом України за поданням Глави Адміністра­ції. Положення про структурні підрозділи Адміністрації, їх структура і штатна чисельність затверджується Главою Адміністрації Президен­та України.

Однією з форм реалізації функції Президента України щодо забез­печення державної незалежності, національної безпеки України є ке­рівництво Радою національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при главі держави. Статус даного органу визначений у ст. 107 Конституції України та Законі «Про Раду національної безпеки і оборони України». Рада є тим органом, який покликаний проводити роботу щодо випереджаючого виявлення й оцінки загроз національній безпеці України, у результаті колегіального обговорення узгоджувати проекти президентських рішень щодо їх попередження чи припинення, готувати пропозиції щодо удосконалення системи національної без­пеки, координувати діяльність компетентних органів держави у даній сфері. В юридичній літературі РНБО визначається як спеціалізований, міжвідомчий, колегіальний, постійно діючий, консультативно-дорадчий орган у сфері національної безпеки^[1].

Відповідно до Закону основними функціями РНБО є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації принципів внутріш­ньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2)  координація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; 3) коор­динація і здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного чи надзви­чайного стану та у випадках виникнення кризових ситуацій, що за­грожують національній безпеці України.

Президент України є Головою РНБО за посадою і самостійно фор­мує її персональний склад, здійснює загальне керівництво роботою Ради, затверджує перспективні та поточні плани її роботи, час і по­рядок проведення засідань, особисто головує на засіданнях, має право давати доручення членам Ради, заслуховувати поточну інформацію Секретаря Ради про хід виконання її рішень, визначає функції, струк­туру і штатну чисельність апарату Ради, а також здійснює інші повно­важення, передбачені Законом.

До складу РНБО за посадою входять посадові особи, компетенція яких безпосередньо стосується забезпечення національної безпеки і оборони, а саме: Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Крім зазначених осіб згідно з Указом Президента України від 6 квітня 2010 р. N° 506/2010 (з наступ­ними змінами) до складу РНБО також включені Секретар Ради націо­нальної безпеки і оборони, Глава Адміністрації Президента України, Міністр юстиції України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Генеральний прокурор України (за згодою), Голова Верховної Ради України (за згодою), Голова Національного банку України (за зго­дою).

Забезпечення організації роботи і виконання рішень РНБО по­кладено на Секретаря РНБО, який призначається на посаду і звіль­няється з посади Президентом. Поточне інформаційно-аналітичне і організаційне забезпечення діяльності РНБО здійснює її апарат, який очолюється керівником апарату і підпорядковується Секрета­рю Ради. Функції, структура і штатна чисельність апарату Ради визначаються Президентом. Для розробки і комплексного вирішен­ня проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково- аналітичного і прогнозового супроводження діяльності РНБО за її рішенням можуть створюватися тимчасові міжвідомчі комісії, ро­бочі і консультативні органи.

Основною організаційною формою діяльності РНБО є засідан­ня, на яких її члени голосують особисто, делегування обов’ язків не допускається. У засіданнях може брати участь Голова Верховної Ради України, а за запрошенням Голови РНБО — голови комітетів парла­менту, народні депутати України, керівники центральних органів ви­конавчої влади та інші особи, які не є членами Ради. Рішення РНБО приймаються не менш як 2/3 голосів її членів і вводяться в дію указа­ми Президента.

Статус Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим визначається ст. 139 Конституції України та Законом України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим». Воно не входить до складу Адміністрації Президен­та, а є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в АРК повноважень, покладених на главу держави.

Основними функціями Представництва є:

а) інформаційно- аналітична — аналізувати нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК щодо їх відповідності Конституції та за­конам України і в разі потреби вносити пропозиції про зміни, скасу­вання або при зупинення їх дії; вивчати стан виконання в АРК законо­давства України; готувати і подавати на розгляд глави держави аналі­тичні матеріали з питань розвитку соціально-економічних та політичних процесів в АРК;

б) представницька — представляти інте­реси глави держави в АРК, доводити його позицію до відома посадових осіб автономії;

в) виконавчо-розпорядча — вживати заходів для забез­печення належного виконання законодавства України Верховною Ра­дою АРК і Радою міністрів АРК, районними держадміністраціями і органами місцевого самоврядування в АРК, виконувати доручення Президента;

г) правозабезпечувальна — сприяти додержанню консти­туційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжна­ціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в АРК;

д) номінаційна — сприяти Президентові у вирішенні кадрових питань в АРК.

Представництво є єдиноначальним державним органом загальної компетенції. Його очолює Постійний Представник Президента Украї­ни, який призначається на посаду і звільняється з посади главою дер­жави. Він здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на цей орган завдань, репрезентує Представництво у відносинах з іншими органами, об’ єднаннями громадян, підприємствами, установами, ор­ганізаціями та громадянами.

Основними правовими формами діяльності Представництва є пра- возастосовна та установча. Серед організаційних форм діяльності найбільш часто використовуються персональна робота Постійного Представника Президента (робота з документами, участь у роботі Ради міністрів АРК тощо), проведення нарад, консультацій, «круглих столів», інших заходів за участю представників органів державної ви­конавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян.

^[1] Петрів, І. М. Конституційно-правові засади організації та діяльності Ради на­ціональної безпеки і оборони України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02. — К., 2004. - С. 3.

Питання для самоперевірки

1. Які функції Президента України є прерогативними?
2. Які суб’єкти мають право висувати кандидатів на пост Пре­зидента України?
3. Назвіть повноваження Президента України у сфері забез­печення національної безпеки та оборони.
4. Перелічіть основні організаційні форми діяльності Прези­дента України.
5. Визначте структуру апарату Президента України.
6. Назвіть основні функції Адміністрації Президента України.
7. Які суб’єкти мають право здійснювати підготовку актів Пре­зидента України?
8. З яких питань Президент України видає укази?
9. Визначте функції та структуру Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
10. Розкрийте порядок формування та склад Ради національної безпеки та оборони України.