Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України - § 4. Порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України PDF Печать
Право - Держ. буд. і місц. самоврядування (Серьогіна)

 

 

§ 4. Порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України


Серед організаційних форм роботи Верховної Ради України сесії посідають головне місце, адже тільки на них приймаються остаточні рішення з питань, віднесених до компетенції парламенту. Саме під час сесій Верховна Рада України здійснює законодавчу владу, формує свою структуру, здійснює номінаційні повноваження, заслуховує звіти під­контрольних органів та осіб тощо.

Конституція України вирізняє чергові та позачергові сесії. Чер­гові сесії проводяться двічі на рік: осіння розпочинається у перший вівторок вересня, а весняна — у перший вівторок лютого. Загальна тривалість чергової сесії Верховної Ради України визначається сами­ми народними депутатами безпосередньо на сесії, однак, виходячи з принципу постійності роботи парламенту, вони тривають упродовж усього року, крім літніх (коли депутати перебувають у відпустці) та зимових (різдвяних) парламентських канікул. На відміну від черго­вих, позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради на ви­могу не менш як третини від конституційного складу парламенту або Президента України. Такі сесії скликаються для вирішення невід­кладних питань і тільки у період між черговими сесіями. Позачерго­ва сесія скликається не пізніш як у семиденний строк після дня над­ходження вимоги про її скликання. Розпорядження Голови Верховної Ради про скликання позачергової сесії публікується у газеті «Голос України» не пізніш як за три дні до її відкриття. Документи, які про­понується розглянути на позачерговій сесії, надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до її відкриття.

У разі оголошення указу Президента про введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях, парламент збирається в дводенний строк без скликання і працює до скасування такого стану. У цьому випадку Голова Верховної Ради України, а у разі його відсутності — Перший заступник чи заступник визначає місце і час проведення такого засідання, про що терміново повідомля­ється народним депутатам.

Сесії складаються з пленарних засідань Верховної Ради України, засідань її комітетів і тимчасових комісій, що проводяться у період між ними, роботи народних депутатів у фракціях та з виборцями. Згідно з офіційним тлумаченням, даним Конституційним Судом України у

Рішенні від 17.10.02 р. №17-рп/2002, пленарні засідання під час сесій парламенту є регулярними зібраннями народних депутатів України відповідного скликання у визначений час, у визначеному місці і про­водяться за встановленою процедурою. На пленарних засіданнях розглядаються питання, віднесені Конституцією до повноважень Верховної Ради України, і шляхом голосування народних депутатів приймаються рішення з цих питань. Крім пленарних Верховна Рада України може проводити урочисті засідання, а також засідання у формі слухань.

Ефективність сесійної діяльності Верховної Ради України значною мірою залежить від підготовки сесії, яка складається з організаційно- підготовчих заходів, що забезпечують скликання і проведення кожної сесії, а також з попередньої розробки питань, які вносяться на розгляд парламенту. Підготовка питань до сесії, особливо тих, які пов’язані з прийняттям нормативних актів, проводиться тривалий час, не обмеже­ний міжсесійним періодом. Безперервна підготовча робота до сесії — одна із рис сесійного порядку діяльності Українського парламенту. Підготовка сесій включає розробку матеріалів до доповідей, проектів законів і постанов, узагальнення пропозицій депутатів і практики за­стосування законодавства.

Формування проекту порядку денного сесії Верховної Ради Укра­їни відбувається таким чином. Пропозиції щодо проекту порядку денного сесії узагальнюються Апаратом Верховної Ради за поданнями комітетів та тимчасових комісій. Після їх обговорення та схвалення Погоджувальною радою проект постанови про порядок денний сесії вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верхов­ною Радою. Проект постанови Верховної Ради про затвердження порядку денного сесії приймається в цілому більшістю голосів народ­них депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Порядок денний чергової сесії включає два розділи: перший — пи­тання, повністю підготовлені для розгляду Верховної Радою і у вста­новленому порядку надані народним депутатам; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, комісіям, та законопроекти, визначені Президентом як не­відкладні. Порядок денний має містити інформацію про назви, реє­страційні номери, дати реєстрації проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради, суб’єктів права законодавчої ініціативи; відо­мості щодо невідкладності розгляду; назву головного комітету, тим­часової комісії, відповідальних за підготовку питання до розгляду Верховною Радою.

До затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть включатися додаткові питання шляхом внесення змін до нього. Питан­ня, включені до порядку денного сесії, можуть переноситися, зміню­ватися чи виключатися з нього після обговорення за скороченою про­цедурою. Пропозиції про внесення змін до затвердженого порядку денного готуються і вносяться в такому самому порядку, як до про­екту порядку денного сесії Верховної Ради.

За звичайних обставин перший і третій тижні кожного календар­ного місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради України, другий — для роботи парламентських комі­тетів, тимчасових комісій і фракцій, а четвертий — для роботи депу­татів з виборцями. Однак у разі необхідності парламент може прийня­ти рішення про одноразову зміну свого місячного, тижневого або денного порядку роботи.

У сесійний період робочий день Верховної Ради України, її коміте­тів і тимчасових комісій, якщо не прийнято іншого рішення, почина­ється о 10 і триває до 18 год. з перервою (з 12 до 12 год.30 хв.) і з обідньою перервою (з 14 до 16 год.). При цьому у вівторок та четвер тижня, відведеного для пленарних засідань, парламент проводить, як правило, два засідання: ранкове — з 10 до 14 і вечірнє — з 16 до 18 год. У середу та п’ятницю — лише ранкові засідання. Друга половина се­реди відводиться для роботи народних депутатів у комітетах, тимча­сових комісіях і фракціях, а понеділок і друга половина п’ ятниці — для самостійної роботи народних депутатів, пов’язаної зі здійсненням депутатських повноважень.

Проект календарного плану роботи сесії Верховної Ради готується комітетом з питань регламенту, за участю Апарату Верховної Ради та з урахуванням пропозицій депутатських фракцій. Проект постанови Верховної Ради про затвердження календарного плану роботи сесії вносять на розгляд парламенту члени регламентного комітету.

Відповідно до затвердженого порядку денного сесії на кожний місяць сесії парламентським Апаратом за поданнями комітетів, тим­часових комісій з урахуванням пропозицій фракцій готується проект розкладу пленарних засідань сесії, який подається на розгляд Погоджу­вальної ради. Проект розкладу пленарних засідань сесії має містити інформацію про день, час проведення та порядок денний пленарних засідань, назви, реєстраційні номери законопроектів із зазначенням суб’єктів права законодавчої ініціативи, дату їх надання народним депутатам. Після схвалення Погоджувальною радою, проект розкладу пленарних засідань направляється комітетам, тимчасовим комісіям, фракціям і народним депутатам.

Порядок денний пленарних засідань Верховної Ради на кожний день пленарного тижня готується Апаратом Верховної Ради на підставі за­твердженого розкладу пленарних засідань сесії з урахуванням перед­баченої в ньому черговості та фактичного стану готовності кожного питання до розгляду, а також з урахуванням письмових пропозицій парламентської опозиції. У порядку денному пленарних засідань за­значаються реєстраційні номери, назви законопроектів, дати їх надан­ня народним депутатам, суб’єкти права законодавчої ініціативи, допо­відачі і співдоповідачі, орієнтовний час розгляду питань. Отримання народними депутатами порядку денного на наступний день пленарних засідань забезпечує Апарат.

Пленарні засідання відкриваються і проводиться лише за наявно­сті кворуму. Згідно з офіційним тлумаченням, даним у Рішенні Консти­туційного Суду України від 17.10.02 р. №17-рп/2002, Верховна Рада України правомочна приймати закони та інші конституційно визна­чені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів, яка згідно з Конституцією України необхідна для прийняття відповідного рішення. Для визначення кворуму перед кожним пленарним засіданням проводиться реєстрація народних депутатів. Реєстрація здійснюється особисто на підставі пред’ явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом, а також за допомогою електронної системи.

Пленарні засідання парламенту відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради, а в разі його відсутності — Перший заступник або за­ступник. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради: вживає заходів для підтримання порядку на пленарному засіданні; повідомляє про результати реєстрації народних депутатів; вносить на обговорення проекти актів парламенту, оголошує їх повну назву, редакцію, ініціаторів внесення, інформує про матеріали, що надійшли на адресу Верховної Ради України; організує розгляд питань, оголошує списки осіб, які запи­салися для виступу, та надає слово для виступу, доповіді, співдоповіді, запитань, ставить питання на голосування, оголошує його результати.

Обговорення питань на пленарних засіданнях відбуваються за повною чи скороченою процедурою. Рішення Верховної Ради України приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування, яке здійснюється народними депутатами особисто. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституцій­ного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.

Рішення Верховної Ради України приймаються шляхом відкрито­го або таємного голосування. Відкрите голосування здійснюється:

1) за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосу­вання — поіменне, у тому числі з можливим роздрукуванням резуль­татів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інфор­маційному табло електронної системи в залі засідань по фракціях;

2)  шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голо­сування за допомогою електронної системи);

3) шляхом подачі імен­них бюлетенів у порядку, встановленому парламентом.

Після закін­чення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні. Таємне голо­сування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетеня.

Засідання парламенту протоколюються і стенографуються пра­цівниками Головного управління документального забезпечення Апа­рату Верховної Ради України. Стенограма, стенографічний бюлетень і протокол засідання є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення парламентом.