Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України

 

§ 1. Основи організації та діяльності Верховної Ради України

§ 2. Організаційна будова та функції Верховної Ради України

§ 3. Форми роботи Верховної Ради України

§ 4. Порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України

§ 5. Особливості підготовки і проведення першої сесії Верховної Ради України нового скликання

§ 6. Організація проведення слухань у Верховній Раді України

§ 7. Методи роботи Верховної Ради України

§ 8. Організація прийняття актів Верховної Ради України

 

 

§ 1. Основи організації та діяльності Верховної Ради України

Верховна Рада України є парламентом нашої країни, одним із ви­щих органів держави, який уособлює законодавчу гілку влади та ви­ступає від імені Українського народу. На відміну від Верховної Ради УРСР вона є постійно діючим органом, що забезпечує безперервність законодавчого процесу й оперативне вирішення питань державної по­літики. Саме вона визначає загальні засади внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави, їй підконтрольний і підзвітний уряд. Такий статус обумовлює пріоритетну роль парламенту в державному меха­нізмі, свідчить про його провідне місце серед органів державної влади України і дає підстави стверджувати, що в нашій країні існує парла­ментаризм.

Правову основу організації та діяльності Верховної Ради України становлять норми Конституції України, законів «Про Регламент Верхов­ної Ради України» від 10.02.2010 № 1861 -VI, «Про вибори народних депутатів України» від 25.03.04 №1665-IV (в ред. Закону від 07.07.05 №2777-IV зі змінами), «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 №2790-ХІІ (в ред. Закону від 22.03.01 №2328-Ш зі змінами), «Про комітети Верховної Ради України» від 04.04.95 №116/95-ВР (в ред. Закону від 22.12.05 №3277-IV зі змінами), «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.97 №776/97-ВР, «Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України» від 13.12.96 № 594/96-ВР, постанов Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» від 20.04.00 №1678- ІІІ (зі змінами), «Про участь постійного представника Верховної Ради України у конституційному провадженні» від 20.05.99 № 691-XIV, «Про газету Верховної Ради України «Голос України» від 02.06.99 № 708- XIV, «Про порядок виконання окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України» від 18.03.08 № 144- IV, розпоря­джень Голови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про секретаріат комітету Верховної Ради України» від 22.02.08 № 305, «Про затвердження Положення про секретаріат депутатської фракції у Верховній Раді України» від 22.02.08 № 304, «Про порядок роботи із зверненнями громадян у структурних підрозділах апарату Верховної Ради України» від 09.01.07 № 11, «Про Положення про порядок робо­ти з документами у Верховній Раді України» від 25.05.06 № 448 (зі змінами), «Про затвердження Положення про порядок роботи у Верхов­ній Раді України із проектами законів, постанов, інших актів Верхов­ної Ради України» від 22.05.06 № 428, «Про затвердження Порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями Апарату Верховної Ради України покладених на них обов’ язків та за­вдань» від 26.12.05 № 1726, «Про затвердження Положення про Інсти­тут законодавства Верховної Ради України» від 04.08.03 № 770, «Про затвердження Положення про Апарат Верховної Ради України» від 31.05.00 № 459 (зі змінами) та ін.

Територіальною основою діяльності парламенту виступає вся державна територія, межі якої визначаються державним кордоном України.

Матеріальну основу діяльності законодавчого органу становить майно, що перебуває у державній власності та забезпечує діяльність парламенту (адміністративні будинки, житловий фонд, санаторно- курортний комплекс, меблі, оргтехніка, фонди парламентської бібліо­теки, автотранспорт, засоби зв’язку тощо). Згідно із Законом «Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України» від 13.12.96 № 594/96-ВР управління державним майном, що перебуває на балансі або у віданні Верховної Ради та забезпечує її ді­яльність (цілісні майнові комплекси підприємств і організацій, їх структурні підрозділи, споруди тощо), здійснюється органами і в по­рядку, визначеному парламентом. Зокрема, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про деякі питання управління державним майном, що передане Верховною Радою України в Управління Дер­жавного управління справами» від 22.02.07 № 680-V, частина адміні­стративних та жилих будинків, дошкільні заклади освіти та інші об’ єкти матеріальної основи парламенту були передані в управління Кабінету Міністрів України. Крім того, слід враховувати й положення Указів Президента «Про Державне управління справами» від 23.02.00 № 278/2000 (зі змінами), «Про Положення про Державне управління справами» від 17.12.02 № 1180/2002 (зі змінами), «Питання Держав­ного управління справами» від 21.03.00 № 474/2000 (зі змінами), згід­но з якими матеріально-технічне, соціально-побутове, транспортне забезпечення діяльності парламенту здійснюється Державним управ­лінням справами в межах наданих йому бюджетних призначень, перед­бачених законом про Державний бюджет.

Фінансовою основою діяльності парламенту виступають виключно кошти Державного бюджету України. Головним розпорядником бю­джетних асигнувань у даному випадку виступає Апарат Верховної Ради України. У Державному бюджеті України на 2011 р. на фінансове забезпечення діяльності законодавчого органу було виділено 849 550 тис. грн; з них: 504 170,6 тис. грн — на здійснення законотворчої ді­яльності, 180 957,0 тис. грн — на організаційне, інформаційно- аналітичне та матеріально-технічне забезпечення, 9 524,6 тис. грн — на візити народних депутатів України за кордон, 120 707,8 тис. грн — на обслуговування діяльності Верховної Ради України^[1].

Розробку проекту кошторису витрат Верховної Ради України, по­годження його з Міністерством фінансів і подання його на розгляд парламенту забезпечує Голова Верховної Ради України. Він же розпо­ряджається коштами, виділеними згідно із затвердженим бюджетом і кошторисом витрат.