§ 2. Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінан­сову звітність» і Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітно­сті є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати ді­яльності та рух грошових коштів підприємства.

У свою чергу, в ст. 4 цього Закону сформульовано такі основні принципи, за якими необхідно здійснювати бухгалтерський облік та фінансову звітність: обачність — застосування в бухгалтерському об­ліку методів оцінки, які мають запобігати заниженню оцінки зобов’язань і втрат та завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення — фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій та подій, здат­них вплинути на рішення, що ухвалюються на її основі; автоном­ність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відо­кремлена від власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підпри­ємства; послідовність — постійне (рік у рік) застосування підприєм­ством обраної облікової політики, зміна якої можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтер­ського обліку, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звіт­ності; безперервність — активи та зобов’язання підприємства оціню­ються з огляду на припущення, що його діяльність триватиме далі; нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фі­нансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи цього періоду з витратами, що були здійснені для їх одержання; в цьо­му разі доходи і витрати відображуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності з часу їхнього виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; пріоритет суті перед фор­мою — операції обліковуються відповідно до їхньої суті, а не лише згідно з юридичною формою; історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства на основі витрат на їх виробництво та придбання; єдиний грошовий вимірник — всі госпо­дарські операції підприємства в його фінансовій звітності вимірюють­ся та узагальнюються в єдиній грошовій одиниці; періодичність — можливість поділу діяльності підприємства на певні проміжки часу з метою складання фінансової звітності.