§ 6. Правове регулювання готівкового обігу та безготівкових розрахунків

Усі грошові знаки є упредметненою в тому чи іншому матеріалі грошовою формою, так званою готівкою. Основним нормативно- правовим актом, що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а та­кож окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Поло­ження про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637), згідно з п. 2 якого підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють роз­рахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у гос­подарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі (з дотри­манням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Здійснення таких готівкових розрахунків проводиться підприєм­ствами (підприємцями) між собою та з фізичними особами, які не здійснюють підприємницької діяльності, через касу як за рахунок го­тівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Такі розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (під­приємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється по­становою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахун­ки протягом дня, не обмежується.

Види безготівкових розрахунків визначаються законами та при­йнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України. Так, згідно з п. 1.13 Інструкції про безготівкові розра­хунки в Україні в національній валюті (затв. постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22) можливо використання при проведенні розрахун­кових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека, акредитива. Передбачена також можли­вість використання веселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток (у тому числі корпоративних платіжних карток). клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають перед­бачені платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Сутність і природа руху безготівкових коштів ґрунтується на та­кому явищі, як документообіг, який є системою оформлення, вико­ристання та руху розрахункових документів, що відбивають пере­міщення грошових знаків, які обліковуються на банківських рахунках.

Для здійснення безготівкових розрахунків істотне значення має сис­тема розрахунків, яка відкривається клієнтам банків. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ^[25] банки мають право відкри­вати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Водночас слід зазначити, що поряд з банківською системою функ­ціонує і система рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства України згідно з порядком відкриття рахунків у націо­нальній валюті в органах Державного казначейства України (затв. наказом ДКУ від 02.12.2002 р. № 221). Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства України, відповідно до порядку їх функціонування та призначення коштів поділяються на бюджетні та небюджетні.

Бюджетними є рахунки, які відкриваються в органах ДКУ для за­безпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів. Серед них виокремлюються:

-    бюджетні рахунки для зарахування надходжень (рахунки за над­ходженнями) — рахунки для зарахування доходів бюджетів, надхо­джень у частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінан­сової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредиторів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

-    бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними кошта­ми — рахунки для здійснення операцій за асигнуваннями, передбаче­ними на виконання відповідних програм і заходів у Державному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпо­рядників бюджетних коштів;

-    інші бюджетні рахунки — рахунки, які відкриваються за відпо­відними кодами бюджетної класифікації для здійснення операцій з обслуговування внутрішніх та зовнішніх боргових зобов’язань держа­ви та в інших випадках, визначених нормативно-правовими актами;

-   рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів — рахун­ки, які відкриваються для обліку операцій з фінансування бюджетів, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Небюджетними є рахунки, які відкриваються органами ДКУ у ви­падках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не відносяться до операцій за виконанням бюджетів.

^[1] У Законі України «Про банки і банківську діяльність» термін «банківська ді­яльність» вживається у такому значенні: «залучення у вклади грошових коштів фізич­них і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб».

^[2] Докладніше про зміст публічно-правового регулювання банківської діяльності див: Воронова Л. К. Финансовое право : учеб. пособие / Л. К. Воронова, Н. П. Куче- рявенко. - Харьков, 2003. - С. 288-289; Заверуха І. Банківське право : посібник для студентів / І. Заверуха. - Львів, 2002. - С. 10-11; Тосунян Г. А. Банковское право Рос- сийской Федерации. Общая часть : учебник / Г. А. Тосунян, А. Ю. Викулин, А. М. ^кмалян ; под общ. ред. акад. Б. Н. Топорнина. - М., 1999. - С. 117-118.

^[3] Див.: п. 20 ст. 85, статті 99, 100, п. 12 ст. 106 Конституції України.

^[4] Банківське право України : навч. посібник / за заг. ред. А. О. Селіванова. - К., 2000. - С. 63.

^[5] Тосунян Г. А. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблеми банковской системи / Г. А. Тосунян, А. Ю. Викулин. - М., 2000. - С. 42-44.

^[6] Дембровський М. В чому полягає місія центрального банку / М. Дембровсь- кий // Уряд. кур’єр. - 1999. - № 128. - С. 4.

^[7] Коментар до Конституції України. - К., 1996. - С. 226.

^[8] Див. докладніше: Гальчинський А. Теорія грошей: навч. посіб. / А. Гальчинсь­кий. - К., 1998. - С. 268.

^[9] Конституции государств Европейского Союза / под общ ред. Л. А. Окунькова. - М., 1999. - С. 625, 717.

^[10] Одним з чинників глибокої загальноекономічної кризи та гіперінфляції в Укра­їні протягом першої половини 1990-х років була помилкова практика надання Націо­нальним банком України кредитів Міністерству фінансів України з метою фінансуван­ня дефіциту Державного бюджету на підставі відповідних норм законів про Державний бюджет України 1991-1996 рр.

^[11] Див. докладніше: Гальчинський А. Найвищий пріоритет - грошова стабільність /А. Гальчинський // Вісн. Нац. банку України. - 2001. - № 5. - С. 3-4.

^[12] Яснопольский Л. Н. Государственньш банк / Л. Н. Яснопольский // Вопросьі государств. хозяйства и бюджетного права. - СПб., 1907. - С. 254.

^[13] Див.: ч. 2 ст. 93 Бюджетного кодекса Российской Федерации // Собрание законода- тельства Российской Федерации. - 1998. - № 31. - Ст. 3823.

^[14] Див.: Гейвандов Я. А. Банковское регулирование в Российской Федерации // Банковское право Российской Федерации. Особенная часть : в 2 т. : учебник / Я. А. Гей­вандов / отв. ред. Г. А. Тосунян. - М., 2001. - Т. 1. - С. 283.

^[15] Федоренко В. М. Денежное обращение и кредит капиталистических стран /В. М. Федоренко. - К. : Вища школа. 1982. - С. 172.

^[16] Деньги. Кредит. Банки : учеб. для вузов / под ред. Е. Ф. Жукова. - С. 66.

^[17] Карташев В. А. Система систем. Очерки общей теории и методологии / В. А. Кар­ташев. - М. : Прогресс-Академия, 1995. - С. 296.

^[18] Лунц Л. А. Деньги и денежньїе обязательства в гражданском праве / Л. А. Лунц. -С. 57.

^[19] Гроші та кредит : підручник / за заг. ред. М. І. Савлука. - С. 154.

^[20] Финансовое право : учебник / отв. ред. Н. И. Химичева. - С. 567.

^[21] Халфина Р. О. Право как средство социального управления / Р. О. Халфина. - М. : Наука, 1988. - С. 81.

^[22] Новоселова Л. А. Валюта долга и валюта платежа в денежньїх обязательствах / Л. А. Новоселова // Закон. - 2000. - № 3. - С. 99.

^[23] Савлук М. Нова національна валюта гривня працює на економіку України / М. Савлук // Фінанси України. - 1997. - № 2. - С. 21; Лютий І. О Грошово-кредитна політи­ка в умовах перехідної економіки : монографія / І. О. Лютий. - К. : Атіка, 1999. - С. 74.

^[24] Див.: Козлов Г. А. О количестве денег, необходимьіх в социалистическом хозяй- стве / Г. А. Козлов // Вопросьі ^кономики. - 1957. - № 2. - С. 34.

^[25] Відом. Верхов. Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137.

Контрольні питання

1. Розкрийте зміст банківської системи України
2. Правовий статус Національного банку України
3. Як здійснюється банківське регулювання в Україні?
4. У чому суть банківського нагляду?
5. Яку структуру має грошова система України?
6. Правове регулювання безготівкових розрахунків.
7. Розкрийте правову природу грошового обороту.
8. Правове регулювання готівкового обігу.