§ 3. Банківське регулювання і банківський нагляд

Специфічними формами управління банківською системою є бан­ківське регулювання і банківський нагляд. Згідно із Законом про НБУ (п. 8 ст. 7) однією з функцій Національного банку України є здійснен­ня банківського регулювання та нагляду. Порядок здійснення банківського регулювання та нагляду регулюється розділом Х Закону про НБУ, розділом IV Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також іншими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ст. 1 Закону про НБУ «банківське регулювання — од­на з функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства». Зміст поняття «банківське регулювання» включає в себе більш вузьке за змістом поняття «банківський нагляд».

Головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладни­ків і кредиторів. Цілями банківського регулювання є:

-    забезпечення дотримання державних, суспільних та приватних інтересів у процесі підприємницької діяльності кредитних організа­цій;

-    забезпечення безперервного грошового обігу, ефективності пла­тежів та міжбанківських розрахунків між суб’єктами економічного обороту, безперебійного функціонування платіжно-розрахункової сис­теми у межах банківської системи^[14].

Банківське регулювання в Україні здійснюється Національним банком України, адже саме цей державний орган наділений спеціаль­ною компетенцією у сфері управління банківською системою. Законо­давство визначає форми банківського регулювання. Відповідно до ст. 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:

І. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2)  встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3)  застосування санкцій адміністративного чи фінансового харак­теру;

4)  нагляд за діяльністю банків;

5)  надання рекомендацій щодо діяльності банків.

ІІ. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов’язкових економічних нормативів;

2)  визначення норм обов’язкових резервів для банків;

3)  встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

4)  визначення процентної політики;

5)  рефінансування банків;

6)  кореспондентські відносини;

7)   управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8)  операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

9)  імпорту та експорту капіталу.

У сукупності форми банківського регулювання спрямовані на ство­рення єдиних державних стандартів банківської діяльності в Україні, що дозволяє забезпечувати рівні умови при здійсненні діяльності бан­ків та інших фінансово-кредитних установ та стабільність банківської системи України.

Банківський нагляд законодавець визначає (ст. 1 Закону про НБУ) як систему контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання у процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Сферою наглядової діяльності Національного банку України фак­тично є нижній рівень банківської системи. Нагляд поширюється на всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання Закону Украї­ни «Про банки і банківську діяльність» щодо здійснення банківської діяльності.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської ді­яльності.

Національний банк України здійснює банківський нагляд на інди­відуальній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за по­рушення законодавства щодо банківської діяльності.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про банки і банківську ді­яльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Націо­нальний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких належать:

1)  письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправда­них витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних ін­вестицій;

2)  скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансо­вого оздоровлення банку або плану реорганізації банку;

3)  укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов’язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

4)  видання розпорядження щодо:

а) зупинення виплати девідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

б) встановлення для банків підвищених економічних нормативів;

в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредита­ми та іншими активами;

г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

д) заборони надавати бланкові кредити;

е) накладення штрафів на:

-    керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-   банки відповідно до Положення про порядок накладення адміні­стративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національ­ного банку України від 29 грудня 2001 р. № 563, але у сумі не більше 1 % від суми зареєстрованого статутного фонду;

є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істот­ної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого порушення ним вимог Закону «Про банки і бан­ківську діяльність» або нормативно-правових актів Національного банку України;

ж) тимчасової, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку в разі грубого порушення ним вимог Закону «Про банки і банківську діяльність» або нормативно-правових актів Національно­го банку України;

з) реорганізації банку;

и) призначення тимчасової адміністрації.

Винятковим заходом впливу є відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку. Підставою застосування цьо­го заходу впливу є порушення Закону «Про банки і банківську діяль­ність» чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання ознак неплатоспроможності.

Положенням про застосування Національним банком України за­ходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 369 (п. 1. 3.), передбачено, що для ведення щоденного конт­ролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку України щодо усунення допущених порушень може встановлю­ватися особливий режим контролю за їх діяльністю, який є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно з заходами впливу в разі виникнення у банку некерованої ситуації. Рішення про встановлення особливого режиму контролю приймається Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків або заступником Голови Національ­ного банку України (куратором служби банківського нагляду), або у виняткових випадках на строк до одного місяця для подальшого ви­рішення питання щодо діяльності банку — Комісією при територіаль­ному управлінні Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків з повідомленням про це Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України про­тягом трьох робочих днів.

Заходи впливу застосовуються Національним банком України на підставі:

а) результатів інспекційних (планових та позапланових) пере­вірок діяльності банків чи їх філій;

б) результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статис­тичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

в) результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповнова­женими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення.

Вибір заходів впливу, які повинні бути адекватними вчиненому порушенню банківського законодавства, має здійснюватись з ураху­ванням характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

У разі виконання банком прийнятих зобов’язань та покращення показ­ників діяльності Національний банк України може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім).