Стаття 238². Органи Державної служби з карантину рослин України

[Назву статті 238^і викладено у новій редакції згідно із Законом України № 956-V від 19.04.2007 р.]

Органи Державної служби з карантину рослин України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог щодо виконання фітосанітарних заходів (стаття 105), ввезенням в Україну, вивезенням з України, транзитом через її територію, вивезенням з  карантинних зон  або  ввезенням до  них об'єктів  регулювання, які  не пройшли фітосанітарного контролю (стаття 106), невиконанням законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України (стаття 188²⁶).

[Частину першу статті 238^і викладено у новій редакції згідно із Законом України № 956-V від 19.04.2007 p.]

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1)  начальник Головної державної інспекції з карантину рослин України

-   Головний  державний   інспектор з  карантину   рослин України  та  його заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб-до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

[У пункт 1 частини другої статті 238² внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

2)    головні   державні    інспектори   з   карантину    рослин   Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та їх заступники -   штраф  на  громадян до десяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб-до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

[У пункт 2 частини другої статті 238² внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У пункт 2 частини другої статті 238^і внесено зміни згідно із Законом України № 956-V від 19.04.2007 p.]

3)  державні інспектори з карантину рослин - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У пункт 3 частини другої статті 238^і внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[Кодекс доповнено статтею 238^і згідно із Законом України № 4044-ХІІ від 25.12.94 p.]

Органи державної служби з карантину рослин діють .на підставі Закону України «Про карантин рослин» від 08.07.2004 p., Положення про Державну службу з карантину рослин України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 08.05.2007
№ 310, інших нормативно-правових актів. Державна служба з карантину рослин України відповідно до Закону України «Про карантин рослин» здійснює державне управління у сфері карантину рослин.

Державна служба з карантину рослин України включає: Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що знаходиться у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому; Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію, яка знаходиться у віданні Головної державної інспекції з карантину рослин України; державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (далі - органи Державної служби з карантину рослин); пункти карантину рослин у районах, морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України, зональні, обласні та міські карантинні лабораторії.

У разі необхідності пункти карантину рослин можуть створюватись і на інших об'єктах, діяльність яких пов'язана із заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспорту­ванням, реалізацією і використанням об'єктів регулювання.

Головна державна інспекція з карантину рослин України та її керівник — Головний державний інспектор з карантину рослин України (за посадою) є представниками України у Раді Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЕРРО).

Основними завданнями Державної служби з карантину рослин України є: охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів; виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів; запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання; реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання.

Головна державна інспекція з карантину рослин України відповідно до повноважень: визначає відповідно до закону порядок ввезення, вивезення та використання рослин і рослинних продуктів, у тому числі за погодженням з карантинними службами інших держав відповідно до міжнародних договорів України; вивчає видовий склад, біологію та екологію регульованих шкідливих організмів, розробляє прогноз їх поширення з метою запобігання занесенню та/або поширенню; розробляє проекти нормативно-правових актів у сфері карантину рослин; веде бази даних та інформує громадськість та заінтересованих партнерів про виявлення, наявність, поширення, локалізацію та за необхідності ліквідацію регульованих шкідливих організмів; проводить інспектування та фітосанітарну експертизу об'єктів регулювання; здійснює державний контроль за виконанням фітосанітарних заходів; видає відповідно до закону карантинні дозволи; здійснює координацію моніторингу, виявлення та ідентифікацію регульованих шкідливих організмів в Україні; готує перелік регульованих шкідливих організмів; готує перелік об'єктів регулювання; здійснює контроль за використанням біологічних контрольних організмів; вносить подання до Кабінету Міністрів України про запровадження або скасування карантинного режиму; проводить науково-дослідні роботи у сфері карантину рослин; здійснює контроль за проведенням фумігації (знезараження) особами об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та/або кордони карантинних зон; призначає і звільняє з посад керівників (їх заступників) органів Державної служби з карантину рослин; представляє Україну в міжнародних організаціях відповідно до встановленого законом порядку; проводить спеціальні дослідження спільно з національними організаціями з карантину та захисту рослин інших країн щодо оцінки відповідності (невідповідності) об'єктів регулювання фітосанітарним правилам; надає повідомлення заінтересованим партнерам про фітосанітарні заборони чи обмеження; встановлює спеціально визначений відсоток вантажів, які підлягають вибірковому фітосанітарному прикордонному контролю; веде загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання; надає відповіді на запити стосовно фітосанітарних заходів.

Органи Державної служби з карантину рослин здійснюють: видачу фітосанітарних та карантинних сертифікатів на рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання; інспектування та проведення фітосанітарної експертизи рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання, що переміщуються територією України, через державний кордон України та карантинні зони (у тому числі тих, що надходять у багажі, поштових відправленнях і ручній поклажі пасажирів); реєстрацію осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання; організацію та контроль за проведенням обробки і фумігації (знезараження) рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони; державний  контроль  за  проведенням  фітосанітарних заходів,  що  застосовуються  до карантинних організмів відповідно до закону та міжнародних договорів України; організацію і проведення систематичних обстежень земель сільськогосподарського призначення і земель лісового фонду, пунктів карантину рослин та прилеглої до них території, місць обігу рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання; державний контроль за діяльністю розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, діяльність яких пов'язана з обігом рослин, насіння і садивного матеріалу; державний контроль за виробництвом та обігом рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання; вжиття відповідно до законодавства термінових заходів для локалізації та ліквідації карантинних організмів, запобігання їх поширенню; термінові заходи для локалізації та/або ліквідації карантинних організмів; поширення інформації у сфері карантину рослин серед осіб; поширення інформації та за необхідності запровадження навчання виробників рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання стосовно ідентифікації відповідних карантинних організмів; внесення подань до відповідних державних адміністрацій про запровадження та скасування карантинного режиму.

Головним державним інспектором з карантину рослин України є керівник Головної державної інспекції з карантину рослин України, який призначається і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Керівник Головної державної інспекції з карантину рослин України має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються і звільняються з посади за поданням керівника Головної державної інспекції з карантину рослин України центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Керівники (їх заступники) органів Державної служби з карантину рослин призначаються і звільняються з посади керівником Головної державної інспекції з карантину рослин України. Керівники органів Державної служби з карантину рослин є головними державними інспекторами з карантину рослин відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Завідувач Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії призначається та звільняється з посади керівником Головної державної інспекції з карантину рослин України.

Головні спеціалісти органів Державної служби з карантину рослин, завідувачі зональ­ними, обласними та міськими карантинними лабораторіями, пунктами карантину рослин у районах, у морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних стан­ціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, автомобільних шляхах сполучення, автовокзалах, автостанціях, ринках, пунктах пропуску на державно­му кордоні України, митницях призначаються і звільняються з посади керівником Голо­вної державної інспекції з карантину рослин України.

Головний державний інспектор з карантину рослин України, Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин областей, міст Києва і Севастополя очолюють відповідну інспекцію з карантину рослин, здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері карантину рослин.

Державні інспектори з карантину рослин у межах своїх повноважень мають право: проводити фітосанітарні процедури до об'єктів регулювання; затримувати об'єкти регулювання для інспектування та фітосанітарної експертизи, якщо вони переміщуються без відповідних фітосанітарних документів або не відповідають фітосанітарним вимогам; здійснювати державний контроль та нагляд, інспектування та моніторинг відповідної території, об'єктів регулювання; отримувати інформацію, необхідну для здійснення повноважень відповідно до закону; проводити відбір зразків з партії рослин і рослинних продуктів для проведення фітосанітарної експертизи відповідно до закону; видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов'язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів; надавати висновки органам страхування щодо завданих  збитків  внаслідок ліквідації карантинних  організмів;  накладати  у  порядку, встановленому законом, адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин рослин; безперешкодного доступу до потужностей (об'єктів) виробництва та обігу об'єктів регулювання рослин за наявності підстав для проведення перевірок, визначених Законом України «Про карантин рослин» та іншими законами України.

Рішення державного інспектора з карантину рослин, прийняте в межах його повноважень, щодо заборони вирощування, вивезення, ввезення, транспортування (зокрема під час експорту, імпорту, транзиту або внутрішніх перевезень), зберігання, реалізації чи використання підкарантинних матеріалів є обов'язковим для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Стаття 238³. Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва

Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва (стаття 104¹).

Від імені органів державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор України з насінництва - начальник Української     державної     насіннєвої     інспекції,     державний     інспектор України з розсадництва - начальник Української державної помологічно-ампелографічної    інспекції,    Головний    державний     інспектор    України з   квітково-декоративного   насінництва   та   розсадництва   -   начальник Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, Голов­ний  державний   інспектор України  з лісового  насінництва -  начальник Української державної лісонасіннєвої інспекції - штраф на громадян до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2)       головні державні інспектори з насінництва Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст, головні державні  інспектори з лісового насінництва - начальники зональних лісонасіннєвих інспекцій - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3)       державні інспектори з насінництва державних насіннєвих інспекцій, державні інспектори з розсадництва державноїпомологічно-ампелографічної інспекції,    державні    інспектори    з    квітково-декоративного    насінництва та   розсадництва   державної   квітково-декоративної   насіннєвої   інспекції, державні   інспектори   з  лісового  насінництва державних лісонасіннєвих інспекцій - штраф на громадян до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  і  на посадових осіб - до десяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 238^ізгідно із Законом України№ 1228-XIVвід 17.11.99 р] [Статтю 238³ викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1805-IV від 17.06.2004 p.]

Насінництво та розсадництво - галузь рослинництва, що займається розмноженням відповідно насіння і садивного матеріалу, збереженням і поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей (властивостей), а також здійснює сортовий та насіннєвий контроль. До об'єктів насінництва та розсадництва згідно з законом належать: сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш); насіння і садівний матеріал; насінницькі посіви та насадження.

Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва здійснюють свою діяльність на підставі ЗУ «Про насіння і садивний матеріал» від 26.12.2002 p., Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 p., Положення про Українську державну насіннєву інспекцію, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України від 23.03.2004 р. за № 97 та інших нормативно-правових актів.

Органом, що здійснює державний контроль у насінництві, є Українська державна насіннєва інспекція Міністерства аграрної політики України (Укрдержнасінінспекція). За організаційно-правовою формою Укрдержнасінінспекція є установою.

Державний контроль у насінництві та розсадництві здійснюють Українська державна насіннєва інспекція, Державна насіннєва інспекція Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, міжрайонні державні насіннєві інспекції, Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція, Українська державна лісонасіннєва інспекція, державні зональні лісонасіннєві інспекції, Українська державна квітково-декоративна насіннєва інспекція.

Укрдержнасінінспекцію очолює начальник, який за посадою є Головним державним інспектором України з насінництва. Він призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики. Укрдержнасінінспекція та її начальник є повноважними представниками Кабінету Міністрів України у Міжнародній асоціації з контролю за якістю насіння (ІСТА).

Начальник Державної насіннєвої інспекції Автономної Республіки Крим - Головний державний інспектор з насінництва Автономної Республіки Крим і начальники обласних державних насіннєвих інспекцій - головні державні інспектори з насінництва областей призначаються на посаду і звільняються з посади начальником Укрдержнасінінспекції -  Головним державним інспектором України з насінництва.

Начальники   районних,   міських,   міжрайонних   державних   насіннєвих   інспекцій -    головні   державні   інспектори   з   насінництва  району   призначаються   на  посаду   і звільняються   з   посади   начальником   Державної   насіннєвої   інспекції   Автономної Республіки   Крим   -   Головним   державним   інспектором   з   насінництва   Автономної Республіки Крим, начальниками обласних державних насіннєвих інспекцій - головними державними інспекторами з насінництва областей.

Державними інспекторами України з насінництва є: головні та провідні спеціалісти Укрдержнасінінспекції, а також заступники начальника Укрдержнасінінспекції -начальник відділу насіннєвого контролю та начальник відділу аналітичної роботи і метрологічного забезпечення.

На посадових осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з насінництва, поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Укрдержнасінінспекція та державні насіннєві інспекції на місцях здійснюють державний контроль за діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, зберіганням, реалізацією і використанням насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин щодо додержання ними методичних і технологічних вимог із забезпечення сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу, за веденням документації сортових посівів, документації насіннєвого фонду, ділянок гібридизації насіння і садивного матеріалу, за правильним відбором проб на визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу для власних потреб виробника, за оформленням документів про сортові, гібридні та посівні якості насіння і садивного матеріалу, за введенням насіння і садивного матеріалу в обіг.

Головний державний інспектор України, головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст та державні інспектори з насінництва та розсадництва, здійснюючи контроль за додержанням вимог законодавства про насінництво і випробування сортів рослин, у межах своїх повноважень мають право:

-      контролювати додержання суб'єктами насінництва і розсадництва незалежно від форм власності методичних і технологічних вимог;

-      давати   обов'язкові   для   виконання   суб'єктами   насінництва   та   розсадництва вказівки щодо усунення порушень у порядку ведення насінництва і розсадництва та визначати термін усунення виявлених порушень;

-      безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення і зберігання насіння і садивного матеріалу;

-      знайомитися з документацією з насінництва та розсадництва, відкривати будь-яку упаковку насіння і садивного матеріалу для відбирання контрольних проб;

-      накладати   на   винних   осіб   адміністративні   стягнення   за   порушення   вимог законодавства;

-      призупиняти    або    забороняти    реалізацію    будь-якого    насіння    і    садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їх якісних показників нормативним документам;

-      порушувати клопотання про позбавлення права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу у разі систематичного порушення закону, інших нормативних актів чи нормативних документів у насінництві та розсадництві;

-      виконувати     інші     повноваження,     встановлені     спеціально    уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Право видачі документів про якість насіння і садивного матеріалу сільсько­господарських рослин для всіх видів використання і при експортно-імпортних операціях надається лише державним насіннєвим інспекціям.

Розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, мають право посадові особи, зазначені у цій статті.

Стаття 238⁴. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист рослин (стаття 83^і), а також щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188¹²).

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1)    Головний   державний   інспектор   захисту   рослин   України   і   його заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2)         головні державні інспектори захисту рослин Автономної Республіки Крим,   областей   та   їх   заступники   -   штраф   на   громадян   до   десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3)         головні державні  інспектори захисту рослин районів - штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Частину другу статті 238⁴ викладено у новій редакції згідно із Законом України № 736-Увід 14.03.2007 p.]

[Кодекс доповнено статтею 238⁴ згідно із Законом  України №  1368-XIV від ЛОЇ.2000 p.]

Відповідальність за порушення законодавства про захист рослин несуть особи, винні у:

-     поширенні шкідливих організмів внаслідок порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;

-     екологічно не обгрунтованому здійсненні захисту рослин;

-     недодержанні   вимог   нормативно-правових   актів   з   питань   захисту   рослин, що призвело до  пошкодження,  погіршення  стану рослин та якості  продукції рослинного походження, а також забруднення довкілля;

-     неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про загрозу посівам,  деревним   насадженням,   іншій   рослинності   відкритого  та  закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих оргаьізмів;

-     завезенні на територію України та реалізації засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли державних випробувань і реєстрації;

-     ухиленні   від   пред'явлення   або   непред'явленні   засобів   захисту   рослин   для проведення їх огляду, досліджень;

-     невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин.

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин діють відповідно до Закону України «Про захист рослин» від 14.10.1998 p., «Про внесення змін до деяких законів України щодо пестицидів і агрохімікатів» від 18.03.2004 р. та інших нормативно-правових актів.

До системи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин входить:

-    Головна   державна   інспекція   захисту   рослин,   що   діє   у   складі   спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому;

-    державні станції захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів.

Начальник  Головної державної інспекції захисту рослин  одночасно  за посадою є Головним державним інспектором захисту рослин України, а його заступники - заступниками Головного державного інспектора захисту рослин України. Начальники державних станцій захисту рослин одночасно за посадою є головними державними інспекторами захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району, а їх заступники - заступниками головних державних інспекторів захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району.

У містах та інших населених пунктах, на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, у лісопаркових частинах зелених зон, захисних лісових насадженнях у смугах відводу залізниць та автомобільних доріг захист рослин здійснюють підрозділи захисту рослин підприємств, установ та організацій, у власності чи користуванні яких вони знаходяться.

До компетенції Головної державної інспекції захисту рослин спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики належить:

-      керівництво державними станціями захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів, спеціалізованими територіальними лабораторіями;

-      участь   у   розробленні   загальнодержавних   і   міждержавних   цільових   програм захисту рослин;

-     організація розроблення та здійснення регіональних цільових програм захисту рослин;

-     впровадження інтегрованої системи захисту рослин;

-     визначення    асортименту   та   обсягів   виробництва   засобів   захисту   рослин вітчизняною промисловістю, координація закупівлі їх за імпортом;

-     організація  та  здійснення   державного  контролю   за  своєчасним   проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами заходів  щодо  захисту  рослин,  додержанням  регламентів  застосування  засобів захисту рослин;

-     погодження асортименту засобів захисту рослин, технічних умов їх виробництва і   застосування,   плану   державних   випробувань   і   реєстрації  засобів   захисту рослин, переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні, асортименту пестицидів, що завозяться в Україну, а також ліцензування діяльності, пов'язаної з їх виробництвом та реалізацією;

-     організація впровадження у практику захисту рослин досягнень науки, техніки та екологічно безпечних для людини і довкілля методів та заходів щодо захисту рослин;

-     забезпечення аналітичних досліджень щодо відповідності вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, у тому числі пестицидів, які завозяться в Україну, а також додержання регламентів їх застосування;

-    виконання інших заходів щодо захисту рослин згідно з законодавством.

Нормативно-правові акти з питань захисту рослин, видані Головною державною інспекцією захисту рослин у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними та фізичними особами.

Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин мають право:

-      вимагати від підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян, діяльність яких пов'язана із захистом рослин, додержання законодавства про захист рослин;

-      відвідувати підприємства, установи, організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого грунту, а також реалізацією, переробкою,   зберіганням   і   використанням   рослин   та   продукції   рослинного
походження, з метою перевірки додержання законодавства про захист рослин та відбирати зразки ґрунту, води, насіння, рослин, продукції рослинного походження та інших матеріалів для проведення фітосанітарної діагностики;

-      обмежувати,   тимчасово   забороняти   або   припиняти   діяльність   підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян у разі порушення ними вимог технології та нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що можуть спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю;

-      визначати і регулювати обсяги робіт, пов'язаних із захистом рослин, відповідно до фітосанітарного стану;

-      забороняти реалізацію засобів захисту рослин, які не відповідають вимогам щодо їх якості;

-      одержувати   від   міністерств,   інших   центральних   органів   виконавчої   влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян необхідну інформацію з питань захисту рослин;

-      давати   обов'язкові   для   виконання   розпорядження   (приписи)   про   проведення підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами профілактичних і винищувальних заходів щодо захисту рослин;

- накладати адміністративні штрафи на осіб, винних у порушенні законодавства про захист рослин.

Сплата штрафу, накладеного за вчинення передбаченого цією статтею правопорушення, не звільняє винних від відшкодування збитків, завданих у зв'язку з невиконанням заходів щодо захисту рослин.