Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41¹ - 41³, 42¹ - 42³, частиною першою статті 44, статтями 44\ 46\ 46², 51 - 51², частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85\ 88-88², 90, 91, 92¹, 96\98, 101 - 103, частиною першою статті 106¹, статтями 106²,107¹, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122\ 122², 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155¹, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160,160²,162,163-163⁴,164, 164³,164⁵- 164¹⁴, 166¹ - 166⁴, 166⁷ - 166¹², 173 - 173², 174, 177², частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185¹¹, 186⁵ - 188¹, 188¹³, 188¹⁴, 188¹⁶,188¹⁷,188¹⁹, 188²²,188²⁵ частиною першою статті 189\ статтями 190, 191, 193, 195¹ - 195⁶, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206¹, 212² - 212²⁰ цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

[Статтю 221 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.J

[У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 2350-1II від 05.04.2001 p.] ' [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 2359-ІП від 05.04.2001 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 2550-111 від 21.06.2001 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 2703-111 від 20.09.2001 p.] [У статтю 221 внесено зміни та доповнення згідно із Законом України Л* 2747-Ш від 04.10.2001 p.]

[У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 2787-111 від 15.11.2001 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 2953-111 від 17.01.2002 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України№ 548-IVвід 20.02.2003 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України№ 666-IV від 03.04.2003 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 676-1V від 03.04.2003 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 749-IV від 15.05.2003 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 759-1Vвід 15.05.2003 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 249-IV від 28.11.2002 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 1122-IV від 11.07.2003 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 1128-IV від 11.07.2003 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 1299-1V від 20.11.2003 p.] [У статтю 221 внесено зміни та доповнення згідно із Законом України № 1703-1V від 11.05.2004 р.]

[Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 1745-IV від 03.06.2004 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 2188-1Vвід 18.11.2004 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України№ 2247-IV від 16.12.2004 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 2322-1Vвід 12.01.2005 p.] [У статті 221 деякі цифри виключено згідно із Законом України № 2635-IV від 02.06.2005 р.]

[У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 2899-IV від 22.09.2005 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 3078-IV від 15.11.2005 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 3201-IVвід 15.12.2005 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 2806-IV від 06.09.2005 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 3504-1V від 23.02.2006 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 534-Vвід 22.12.2006 p.] [У статтю 221 внесено зміни згідно із Законом України № 577-Vвід 11.01.2007p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України № 695-Vвід 22.02.2007 p.] [Статтю 221 доповнено згідно із Законом України№ 1033-Vвід 17.05.2007p.]

Органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України, Законами України «Про судоустрій» від 07 02.2002 p., «Про статус суддів» від 15 12.1992 р. та іншими нормативно-правовими актами. Основними засадами судочинства є:

1)     законність;

2)     рівність усіх учасників судового процес перед законом і судом;

3)     забезпечення доведеності вини;

4)     змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5)     підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6)     забезпечення обвинуваченим права на захист;

7)     гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8)     забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9)     обов'язковість рішень суду.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

-      місцеві суди;

-      апеляційні суди, Апеляційний суд України;

-      вищі спеціалізовані суди;

-      Верховний Суд України

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення

Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються суддею одноособово. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Колегіальна справа про адміністративне правопорушення розглядається у випадку оскарження дій органів (посадових осіб) у зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, але вже в порядку цивільного судочинства.

До відання суду віднесені справи, які більш складні у вирішенні. Також суди мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, вчиненні особами від 16 до 18 років.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція)

Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106¹, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116², частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, статті 122³, 124¹ - 128\ статті 121 - 128¹, частини перша і друга статті 129, стаття 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 164⁴, 173, статтею 175¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176,177, частини перша і друга статті 178, статті 189², 192, 194,195, статті 197-201).

[У частину першу статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 812-X1V від 02.07.99 p.]

[У частині першій статті 222 деякі слова та цифри виключено згідно із Законом України № 1744-ІІІвід 18.05.2000р.]

[У частину першу статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2247-111 від 18.01.2001 p.]

[У частину першу статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-Ш від 05.04.2001 p.]

[У частину першу статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2350-111 від 05.04.2001 p.J

[У частині першій статті 222 деякі слова та цифри виключено згідно із Законом України № 1299-IVeid 20.11.2003 p.J

[У частину першу статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2247-IVвід 16.12.2004 p.]

[У частину першу статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2899-1V від 22.09.2005 p.J

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, частиною другою статті 106¹, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116², частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою і п'ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, 164⁴, 173, 203 цього Кодексу, - начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтею 175¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частиною першою і другою статті 178, статтями 189², 192, 194, 195, 197 - 201 цього Кодексу - начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ;

[У пункт 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 812-XIV від 02.07.99 p.]

[У пункті 1 частини другої статті 222 деякі цифри виключено згідно із Законом України № 1744-111 від 18.05.2000 p.J

[У пункт 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2247-111 від 18.01.2001 p.]

[У пункт 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

[У пункті 1 частини другої статті 222 деякі цифри виключено згідно із Законом України № 1299-ІУвід 20.11.2003 p.]

[У пункт 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2899-IVвід 22.09.2005 p.]

за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116², частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, - начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, - також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

[В абзац другий пункту 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97р.]

[В абзац другий пункту 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.J

за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтею 175¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частинами першою і другою статті 178 цього Кодексу, крім того - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, - також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;

[В абзац третій пункту 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.J

[В абзац третій пункту 1 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2899-IV від 22.09.2005 p.]

[Абзац четвертий пункту 1 частини другої статті 222 виключено згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

2)    за   адміністративні   правопорушення,   передбачені   статтями   121¹, 122³,  124\  частинами  першою  і другою статті  126,  частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128¹, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного   управління)   Державної   автомобільної   інспекції,   начальник або   заступник   начальника   відділу   (управління,   Головного  управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у районному, міському, районному у місті відділі внутрішніх справ відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть  брати  участь  представники трудових колективів  і  громадських
організацій;

[У пункт 2 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

[У пункт 2 частини другої статті 222 внесено зміни згідно із Законом України № 2350-Швід 05.04.2001 p.]

3)    за   адміністративні   правопорушення,   передбачені   статтею   125, частиною третьою  статті   126,   частинами   першою  і  другою  статті   127 цього Кодексу, - працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання.

[У пункті 3 частини другої статті 222 деякі слова та цифри виключено згідно із Законом України № 2350-Ш від 05.04.2001 p.]

[У статтю 222 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-Х1 від 29.05.85 p., № 1117-ХІ від 16.10.85 p., № 2444-Х1 від 27.06.86 p., № 3282-ХІвід 19.12.86р., № 4134-ХІвід 12.06.87р., № 4135-ХІ від 12.06.87р., № 4452-ХІвід 21.08.87 p., № 7542-ХІвід 19.05.89 p., № 1369-ХІІ від 29.07.91 p., № 1818-Х1І від 15.11.91 p.; Законами України № 3785-ХП від 23.12.93 p., № 3890-ХП від 28.01.94р., № 155/94-ВР від 29.07.94 p., № 244/94-ВР від 15.11.94 р., № 64/95-ВР від 15.02.95 p., № 296/95-ВР від 11.07.95p., M148/96-BP від 25.04.96р., № 398/96-ВР від 02.10.96р.]

Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція діє на підставі Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 p., ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 p., відповідних наказів МВС, постанов КМУ та інструкцій.

Основними завданнями міліції є:

-      забезпечення  особистої безпеки  громадян, захист їх прав  і  свобод,  законних інтересів;

-      запобігання правопорушенням та їх припинення;

-      охорона і забезпечення громадського порядку,

-      виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

-      забезпечення безпеки дорожнього руху;

-      захист власності від злочинних посягань;

-      виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

-    участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах  своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Діяльність міліції основана на принципах законності, гуманізму, гласності, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Міліція виконує свої завдання неупереджено, відповідно до закону. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції вживають усіх заходів незалежно від свого підпорядкування.

Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю. Керування всією міліцією України здійснює Міністр внутрішніх справ України.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з таких підрозділів:

-      кримінальної міліції;

-      міліції громадської безпеки;

-      місцевої міліції;

-      транспортної міліції;

-      державної автомобільної інспекції,

-      міліції охорони;

-      судової міліції;

-      спеціальної міліції.

У виняткових випадках Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції. До обов'язків міліції входить:

-      забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок,

-      виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових    та    профілактичних    заходів,    передбачених    чинним законодавством;

-      приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати відповідно до них рішення;

-      здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання   у   межах,   визначених   кримінально-процесуальним   законодавством, припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них;

-      виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

-      проводити  профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

-      виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення;

-      у  встановленому порядку виявляти  і  повідомляти  закладам  охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику захворювання на СНІД і здійснювати за поданням закладу охорони здоров'я з санкції прокурора привід цих осіб, а також інфікованих вірусом імунодефіциту людини, хворих на венеричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби шляхом ін'єкцій, для обов'язкового обстеження і лікування;

-      давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на відкриття об'єктів, де вони використовуються, контролювати додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів;

-      забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, дотримання законів,   правил   і   нормативів  у  цій  сфері,  здійснювати   реєстрацію  та  облік автомототранспортних     засобів,     приймати     іспити     на     право     керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;

-      контролювати дотримання громадянами та службовими особами встановлених законодавством   правил   паспортної   системи,   в'їзду,   виїзду,   перебування   в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства та інше.

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції. При виконанні своїх обов'язків працівник міліції має право:

-      вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили незначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законом заходи примусу;

-      перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

-      викликати  громадян  і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин  від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

-      виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

-      затримувати  і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, перелічених у законі;

-      проводити огляд осіб,  речей,  що знаходяться  при  них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;

-      складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом   заходи   забезпечення   провадження   у   справах   про   адміністративні правопорушення;

-      у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення   на   розгляд   інших   державних   органів,   товариських   судів, громадських об'єднань або трудових колективів;

-      проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, взяті під варту, звинувачуються у вчиненні злочину, а також осіб, підданих адміністративному арешту;

-      проводити   кіно-,   фото-   і   звукофіксацію  як  допоміжний   засіб   попередження протиправних дій та розкриття правопорушень;

-      вести профілактичний облік правопорушників;

-      повідомляти з метою профілактичного впливу державним органам, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративного правопорушення;

-      анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні встановлених правил користування і поводження з ними або при недоцільності їх подальшого зберігання, вилучати за необхідності зазначені предмети, опечатувати склади, бази й сховища, закривати
стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні та піротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відповідних правил;

-      анулювати дозволи на придбання, зберігання  і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством;

-      оглядати з участю адміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де знаходяться зброя, боєприпаси, вибухові, наркотичні та сильнодіючі хімічні, отруйні та радіоактивні речовини і матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними;

-      оглядати зброю та боєприпаси, що знаходяться у громадян, а також місця їх зберігання;

-      вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку та інше

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбаченим законом.

Працівник міліції у межах повноважень, наданих йому законом, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції Ради народних депутатів.

Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.