Стаття 188⁵. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів

[У назві статті 188⁵ деякі слова виключено згідно із Законом України № 1284-1V від 18.11.2003 p.]

Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненаданняїм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 188⁵ згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 p.] [У статтю 188^s внесено зміни згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.] [У статтю 188⁵ внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.] [У статті 188⁵ деякі слова виключено згідно із Законом України № 1284-IV від 18.11.2003 р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки та охорону природних ресурсів.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невиконанні законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорони природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди України). Мінприроди України та посадові особи з контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки мають право: обстежувати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, зокрема військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ і Служби безпеки України, з метою перевірки додержання вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і відтворення природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; обмежувати, тимчасово забороняти (зупиняти) в установленому порядку діяльність підприємств, установ, організацій та об'єктів незалежно від форми власності або вносити до Кабінету Міністрів України відповідні подання щодо припинення діяльності, якщо вона провадиться з порушенням норм, правил і нормативів з охорони навколишнього природного середовища, екологічної _та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, від власників та органів, до сфери управління яких належать ці підприємства, установи та організації, пояснення, довідки, звіти про стан екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, повідомлення про аварії та їх причини, технічну та іншу документацію, а також іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Міністерство завдань. Передбачено також інші повноваження посадових осіб з контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, порушення яких є об'єктивною стороною правопорушень, передбачених коментованою статтею.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Стаття 188^s. Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів

Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 188⁶ згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 p.] [Статтю 188⁶ викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1725-IV від 18.05.2004 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає У невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створенні перешкод для діяльності цих органів. Щодо повноважень зазначених органів див. коментар до ст. 230' КпАП.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Стаття 188⁷. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів Державної інспекції зв'язку Націо­нальної комісії з питань регулювання зв'язку

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів Державної  інспекції зв'язку  Національної  комісії з  питань  регулювання зв'язку щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України - тягне за собокі накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 188⁷ згідно із Законом України № 386/96-ВР від 01.10.96 p.] [Статтю 188⁷ викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1876-1V від 24.06.2004 p.J

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері контролю за додержанням законодавства про телекомунікації, поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб органів Державної інспекції зв'язку Національної комісії з питань регулювання зв'язку щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації, поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України. Повноваження Державної інспекції зв'язку в цій сфері визначено в Інструкції про порядок здійснення Державною інспекцією електрозв'язку України цільових інспекційних перевірок щодо дотримання законодавства в галузі зв'язку, затвердженій наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України 18.07.2003 р. № 119. Визначення понять «телекомунікації», «поштовий зв'язок» та «радіочастотний ресурс» та правові засади діяльності в цій сфері див. у коментарі до ст. 145 КпАП.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Стаття 188⁸. Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду

Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 188^s згідно із Законом України № 651/97-ВР від 19.11.97p.] [У статтю 188^s внесено зміни згідно із Законом України№ 1142-XIV від 08.10.99p.] [Статтю 188^s доповнено згідно із Законом України№ 1155-IVeid 11.09.2003 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері пожежного нагляду. Зазначені відносини регулюються законами України «Про пожежну безпеку» № 3745-12, «Про правові засади цивільного захисту» № 1859-15, Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженою наказом МНС України від 21.10.2004 р. № 130, а також іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невиконанні приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності. У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також у разі виявлення порушень протипожежних вимог, передбачених стандартами,  нормами  і  правилами,  під час  проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення до їх усунення уповноваженими на те посадовими особами органів держпожнагляду застосовуються _заПобіжні заходи. Головний державний інспектор України з пожежного нагляду, його перший заступник та заступники, старші державні та державні інспектори з пожежного нагляду України, головні державні інспектори з пожежного нагляду Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, державні інспектори з пожежного нагляду територіальних органів держпожнагляду мають право: _а) припиняти чи забороняти: роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць; експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень; роботу агрегатів, експлуатацію опалювальних приладів та дільниць електричної мережі; випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; проведення пожежонебезпечних робіт, дію виданих дозволів на право проведення таких робіт; б) забороняти: випуск та застосування проектів; будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції; в) зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт.

Вони також мають право вносити пропозиції про припинення фінансування будівельно-монтажних робіт у разі виявлення порушень протипожежних вимог, відсутності позитивних результатів експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки органів держпожнагляду.

Головні державні інспектори з пожежного нагляду міст, районів, районів у містах, селищ міського типу мають право самостійно: приймати рішення щодо об'єктів, перелік яких визначається територіальними органами держпожнагляду; зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт, нагляд за якими здійснюють місцеві органи держпожнагляду; забороняти реалізацію пожежонебезпечної продукції; забороняти (припиняти) роботу (експлуатацію) окремих приміщень, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт.

Державні інспектори з пожежного нагляду міст, районів, районів у містах, селищ міського типу мають право припинити (заборонити): роботу виробничої дільниці, агрегату (якщо це не призведе до зупинення роботи підприємства або окремого виробництва в цілому); проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт; експлуатацію окремого приміщення, опалювального приладу чи дільниці електричної мережі.

Права та обов'язки посадових осіб держпожнагляду при застосуванні запобіжних заходів визначаються в їх функціональних обов'язках відповідно до законодавства та вимог Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21.10.2004 р. № 130.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.