Стаття 186. Самоуправство

Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям, -  тягне за собою  попередження  або  накладення  штрафу  на  громадян від  трьох   до   п'яти   неоподатковуваних   мінімумів   доходів   громадян   і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 186 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного Управління.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у самовільному, всупереч встановленому законом порядку, здійсненні свого Дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям. До того ж дійсним правом необхідно вважати право, яке особа набуває на підставі закону або іншого нормативно-правового акта, а гаданим -   право, якого особа не має, але, добросовісно помиляючись, вважає таким, що в неї є. Оскільки Конституція України встановлює, що закріплені нею права і свободи людини і громадянина не  є  вичерпними,  невід'ємною  ознакою  самоуправства є  порушення законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, яке, однак, не завдало їм істотної шкоди. Поняття істотної шкоди є оціночним, а встановлення означеної шкоди повинно здійснюватися з урахуванням наслідків, які мали дії винної особи.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Стаття 186¹. Незаконні дії щодо державних нагород

Купівля, продаж, обмін чи інша оплатна передача ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх привласнення або носіння особою, яка не має на те права, чи незаконне зберігання - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 186' згідно з Указом Президії Верховної Ради УкраїнськоїРСР № 2010-ХІ від 03.04.86р.]

[У статтю 186' внесено зміни згідно із Законом України № 2468-ХІІ від 17.06.92 p.]

[У статтю 186' внесено зміни згідно із Законом України№ 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, а також у сфері державного управління. Державні нагороди України (далі - державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. Державні нагороди встановлюються виключно законами України. Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, Закону України «Про державні нагороди України» від 16.03.2000 р. № 1549-ПІ та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у вчиненні таких дій: купівлі, продажі, обміні чи іншої оплатної передачі ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, так само їх привласненні або носінні особою, яка не має на те права, чи незаконному зберіганні. Перелік орденів, медалей та почесних звань міститься у Законі України «Про державні нагороди України». Статути і положення про державні нагороди визначають підстави для нагородження, містять опис державної нагороди, а також встановлюють порядок нагородження, вручення, носіння державних нагород та інші правила.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 186².

[Кодекс доповнено статтею 186² згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 8710-ХІвід 19.01.90р.]

[Статтю 186² виключено згідно із Законом України№ 3504-IVвід 23.02.2006p.]

Стаття 186³. Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень

Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України - тягне за собою накладення штрафу на громадян - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності -від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також використання їх в засобах масової інформації, для поширення в інформаційних мережах, на паперових, магнітних та інших носіях, в наукових працях тощо без посилання на їх джерело - тягне за собою накладення штрафу на громадян - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 186^і згідно із Законом України № 2992-ХІІ від 04.02.93 p.]

[Статтю 186^s викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1929-Ш від 13.07.2000 р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері здійснення державної статистичної діяльності. Вони регулюються Законом України «Про державну статистику» від 17.09.1992 р. № 2614-ХІІ та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, підзаконними правовими актами Державного комітету статистики України.

Об'єктивна сторона правопорушень, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень. Статистичне спостереження - це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно До затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. Державні статистичні спостереження, які проводяться органами державної статистики із залученням тимчасових працівників, здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України на визначених цими рішеннями умовах. Основні права органів державної статистики, порушення яких утворює склад адміністративних правопорушень, визначених коментованою статтею, викладені у ст. 13 Закону України «Про державну статистику».

Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участю юридичних осіб України. Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України забезпечує єдиний державний облік та ідентифікацію всіх зазначених у ч. 1 статті суб'єктів і є основою для проведення державних статистичних спостережень Створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України розроблення організаційних і методологічних принципів його функціонування забезпечуються органами державної статистики. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, які створюють та ведуть реєстри та інформаційні бази даних щодо юридичних осіб, безкоштовно надають органам державної статистики інформацію, необхідну для формування та актуалізацію Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушень можуть бути посадові особи та громадяни, у тому числі суб'єкти підприємницької діяльності.