Стаття 185². Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій

Надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів - тягне за собою накладення штрафу    від   двадцяти   до   ста   неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 185² згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 9082-ХІ від 20.04.90 p.]

[У статтю 185² внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (див. коментар до ст. 185^і КпАП).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у наданні посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів. Вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку віднесено до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування, визначених у ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.

Суб'єктом правопорушення можуть бути посадові особи, до компетенції яких належить надання приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій.

Стаття 185³. Прояв неповаги до суду

Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -тягнуть за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

[У частину першу статті 185³ внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У частину першу статті 185^і внесено зміни згідно із Законом України № 2635-IV від 02.06.2005p.]

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - тягне за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 185^s внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У частину другу статті 185³ внесено зміни згідно із Законом України № 2635-1V від 02.06.2005 p.]

[Кодекс доповнено статтею 185^і згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 9166-ХІ від 04.05.90 p.]

[У статтю 185^і внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 647-Х11 від 18.01.91 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Кримінально-процесуальний та Цивільний процесуальний кодекси України, Кодекс адміністративного судочинства України та інші правові акти встановлюють певні правила поведінки у суді, які є обов'язковими для всіх учасників судового засідання. Так, ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює обов'язки присутніх у залі судового засідання, проголошує, що особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Постанову суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні. Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Учасники адміністративного процесу звертаються до судді «Ваша честь». Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Правопорушення передбачене коментованою статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні, або визнана у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами.

Стаття 185⁴. Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання

[У назву статті 185⁴ внесено зміни згідно із Законом України№ 762-lVeid 15.05.2003 p.]

Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання - тягне за собою накладення штрафу   від   трьох   до   восьми   неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян.

[Кодекс   доповнено   статтею   185⁴ згідно   з   Указом   Президії  Верховної  Ради УкраїнськоїРСР№ 9166-ХІвід 04.05.90р.]

[У статтю 185⁴ внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 647-XU від 18.01.91 p.]

[У статтю 185⁴ внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 185⁴ внесено зміни згідно із Законом України № 762-IVвід 15.05.2003 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері діяльності органів досудового слідства та дізнання. Зазначені відносини регулюються Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Органами досудового   слідства  є  слідчі   прокуратури,   слідчі   органів   внутрішніх   справ,   слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки. Органами дізнання є: міліція; податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки; органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання; начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України та їх заступники з питань провадження дізнання - у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками збройних сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, а командири(начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах; командири кораблів - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України; митні органи - в справах про контрабанду; начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі і порушення протипожежних правил; органи прикордонної служби - у справах про порушення державного кордону; капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у злісному ухиленні свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання. Злісність в ухиленні від явки, яка є обов'язковою ознакою даного складу, проявляється у навмисному усуненні, неодноразовій відмові від участі у слідчих діях. Факт злісного ухилення повинен підтверджуватись документами, які доказують офіційні виклики осіб, які перераховані у диспозиції цієї статті. Як докази відсутності злісності в ухиленні від явки можуть бути надані різні юридичні документи - лікарняні листи, документи щодо відрядження та ін.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єкти правопорушення - особи, які викликані до органів досудового слідства або дізнання як свідки, потерпілих, експертів або перекладачів.