Стаття 185⁹. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів, пов'язана з фізичним опором або образою, а так само з іншими протиправними діями, -тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

[Кодекс доповнено статтею 185⁹ згідно із Законом України № 210/95-ВР від 02.06.95 p.] [У статтю 185'' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері управління на транспорті, а також у сфері громадського порядку

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у відкритій відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів, а так само в іншому умисному їх невиконанні, пов'язаній з фізичним опором або образою або з іншими протиправними діями. Фізичний опір є активною протидією здійсненню працівниками транспорту своїх законних права та обов'язків, яка може бути пов'язана з насильством, що не містить небезпеки для життя та здоров'я осіб, або загрозою застосування такого насильства. Образ - це умисне приниження честі і гідності особи, виражена в непристойній формі, у тому числі нецензурними або лайливими виразами. Протиправні дії - це будь-які дії, пов'язані із непокорою законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів (самовільне відкривання дверей трамваю, тролейбусу або автобусу з метою залишити місце події та уникнути необхідності виконувати вимоги або розпорядження відповідних осіб тощо).

Розпорядження або вимога працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів, мають бути законними, тобто походити від осіб, які мають відповідні права, і знаходитися у межах їх повноважень, визначених у відповідних нормативно-правових актах.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 185¹⁰. Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикор­донної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

[У назву статті 185'"внесено зміни згідно із Законом України № 3048-111від 07.02.2002 p.] [У назву статті 185'" внесено зміни згідно із Законом України № 662-1V від 03.04.2003 p.]

Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослуж­бовця  або  працівника Державної прикордонної служби України  під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

[Частину першу статті 185'" доповнено згідно із Законом України № 3048-111 від 07.02.2002 р.]

[У частину першу статті 185'° внесено зміни згідно із Законом України № 662-IV від 03.04.2003 р.]

[Частину першу статті 185'° доповнено згідно із Законом України № 2600-1V від 31.05.2005 р]

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

[Кодекс доповнено статтею 185'" згідно із Законом України № 812-XIV від 02.07.99 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також у сфері громадського порядку. Зазначені відносини регулюються законами України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 р. № 1777-ХІІ, «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 р. № 661-IV, «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 р. № 1835-Ш та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені У диспозиції статті осіб, мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України». Права членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, у межах яких вони можуть надавати законні розпорядження та вимоги, визначено у ст. 13 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 185¹¹. Розголошення відомостей про заходи безпеки Щодо особи, взятої під захист

Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, - тягне за собою накладення штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 185" згідно із Законом України № 1381-XIV від 13.01.2000р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері кримінального судочинства, а також у сфері забезпечення безпеки громадян. Правові засади застосування заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві встановлено Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993 р. № 3782-ХІІ, а також статей 52^і - 52⁵ Кримінально-процесуального кодексу України. Особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки. Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають: 1) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому; 2) потерпілий або його представник у кримінальній справі; 3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; 4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином; 5) свідок; 6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; 7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1-6, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства. Орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці відповідної особи, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання зазначеними органами. Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами і необхідністю усунення існуючої загрози.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у розголошенні відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист. Нерозголошення відомостей про особу, взяту під захист, може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та судових засідань. Орган дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя), прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, виносить мотивовану постанову, ухвалу про заміну прізвища, імені, по батькові особи, взятої під захист, на псевдонім. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а справжні прізвище, ім'я, по батькові (рік, місяць і місце народження, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання та інші анкетні дані, що містять інформацію про особу, яка перебуває під захистом) вказуються лише у постанові (ухвалі) про заміну анкетних даних. Ця постанова (ухвала) до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. У ра³¹ заміни прізвища особи, взятої під захист, на псевдонім з матеріалів справи вилучаються протоколи слідчих дій та інші документи, в яких зазначено достовірні відомості про цю особу, і зберігаються окремо, а до матеріалів справи додаються копії цих документів із заміною справжнього прізвища на псевдонім. Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. Поширення їх будь-яким способом з порушенням викладеного вище порядку і є об'єктивною стороною цього правопорушення.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові, так і фізичні особи, які мають доступ до інформації про особу, взяту під захист.

Стаття 185¹². Створення перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики

Створення перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики, -тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 185^і''згідно із Законом України № 2598-IVвід 31.05.2005 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері управління об'єктами електроенергетики. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, а також іншими нормативно-правовими актами. Електроенергетика - це галузь економіки України, що забезпечує споживачів енергією, а енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у створенні перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики. Об'єкт електроенергетики - це електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції"), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об'єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа. Створення перешкод необхідно розуміти як вчинення будь-яких дій або бездіяльності, які не дають змоги працівникам, до компетенції яких належить обслуговування об'єктів електроенергетики, здійснювати свої функціональні обов'язки. Такі дії або бездіяльність можуть вчинюватися шляхом обмеження доступу працівників електроенергетики до об'єктів обслуговування, незаконної заборони виконувати відповідні види робіт тощо.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого або непрямого умислу.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові особи підприємств, організацій та установ усіх форм власності, так і громадяни.