Стаття 185⁵. Перешкодження явці до суду народного засідателя

Перешкодження посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов'язків -тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 185⁵ згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 9166-ХІ від 04.05.90 p.]

[У статтю 185⁵ внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судочинства. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 р. № 3018-ІІІ та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. З ст.  5  Закону України «Про судоустрій України»  народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у створенні посадовою особою під будь-яким приводом перешкод у явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов'язків. Це може бути зміна графіка роботи на виробництві, направлення у відрядження, залучення до виконання інших громадських доручень та ін.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення є посадові особи підприємств, організацій та установ усіх форм власності.

Стаття 185⁶. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора

Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 185⁶ внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Залишення посадовою особою без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 185⁶ внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[Кодекс доповнено статтею 185'' згідно з Указом Президії Верховної Ради УкраїнськоїРСР № 9166-ХІвід 04.05.90р.]

[У статтю І85⁶ внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 647-ХПвід 18.01.91 p.; Законами України № 2857-ХП від 15.12.92 р., № 358/95-ВР від 05.10.95p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судочинства, діяльності органів досудового слідства та прокурорського нагляду.

Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 коментованої статті, полягає у залишенні посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжитті заходів щодо усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасної відповіді на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді. Відповідно до ст. 23³ Кримінально-процесуального кодексу України суд за наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи 'або організації виявлення   громадянином   високої свідомості,   мужність   при   виконанні   громадського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне. Не пізніше як у місячний строк у окремої ухвали (постанові) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему ухвалу (постанову).

Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 2 коментованої статті, полягає у залишенні посадовою особою без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора, так само у несвоєчасній відповіді на подання, протест чи припис. Відповідно до ст. 23' Кримінально-процесуального кодексу України орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Якщо під час дізнання, досудового слідства або перевірки заяви або повідомлення про злочин відповідно до ч. 4 ст. 97 цього Кодексу, буде встановлено, що в діянні особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності, орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані порушити в поданні питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Не пізніш як у місячний строк після подання має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.

Протест, припис та подання прокурора є документами прокурорського реагування, в яких обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення. їх особливості визначено у статтях 21-23 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ. Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому самому порядку приноситься "протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор порушують питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей самій строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду-Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію   або   посадовій   особі,   які   наділені   повноваженням   усунути   порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення можуть бути посадові особи, яким направлено окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді, подання органу дізнання, слідчого або протест, припис чи подання прокурора.

Стаття 185⁷. Публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

[Назву статті 185⁷ доповнено згідно із Законом України № 743-IV від 15.05.2003 p.]

Публічні заклики в будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у зв'язку з виконанням ним обов'язків по охороні громадського порядку або поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

[Кодекс доповнено статтею І85⁷ згідно з Указом Президії Верховної Ради УкраїнськоїРСР № 647-ХІІвід 18.01.91 p.]

[У статтю 185⁷ внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.] [Статтю 185⁷ доповнено згідно із Законом України № 743-IVвід 15.05.2003 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління та громадської безпеки.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у вчиненні таких діянь: а) публічних закликів у будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних силах України у зв'язку з виконанням ним обов'язків з охорони громадського порядку, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку; б) поширенні завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника міліції, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку. Публічні заклики до невиконання розпоряджень або вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних силах України необхідно розуміти як усні, письмові (зокрема такі, що містяться у лозунгах, листівках, іншій поліграфічній продукції) або поширювані за допомогою засобів масової інформації прохання, вимоги, побажання, настанови чинити опір та не виконувати законні розпорядження або вимоги означених осіб у зв'язку з виконанням ним обов'язків з охорони громадського порядку. Поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника міліції необхідно розуміти як розповсюдження в усній або письмовій формі, у тому числі у засобах масової інформації, даних, що не відповідають реальності та мають на меті непідкорення громадян законним вимогам   працівників   міліції.   Невід'ємною   ознакою   складу   даних   правопорушень причинний   зв'язок  між  зазначеними  діями  та їх  наслідком,  яким   є  порушення громадського порядку.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 185⁸. Ухилення від виконання законних вимог прокурора

Невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів - тягне за собою накладення штрафу від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 185^s внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 185^s внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97р.]

[Кодекс доповнено статтею 185^s згідно із Законом України № 2857-XII від 15.12.92 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері прокурорського нагляду. Ці відносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ та іншими нормативно-правовими актами. Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, полягає у невиконанні посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, Установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів. Право прокурора вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, ^а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз закріплено у ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, полягає в ухиленні від прибуття за викликом у прокуратуру. Ухилення - це неприбуття До прокуратури або відмову від прибуття за надуманими підставами особи, яку у встановленому відповідними нормативно-правовими актами порядку запрошено до Прокуратури. Обов'язок посадових осіб і громадян з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою закріплено у ст. 8 Закону України «Про прокуратуру».

Суб'єктивна сторона правопорушень характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, є посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, ч. 2 - посадові особи та громадяни.