§ 5. Організація прийняття та виконання актів Кабінету Міністрів України

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів Укра­їни в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження. Акти, що мають нормативний характер, видаються у формі постанов, акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань — у формі роз­поряджень. Постанови уряду видаються у разі необхідності затвер­дження (прийняття) міжнародного договору або приєднання до нього, затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання.

Розпорядження уряду видаються з питань:

а) схвалення програми, плану заходів, концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;

б) утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;

в) виділення коштів резерв­ного фонду державного бюджету;

г) делегування повноважень Кабіне­ту Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади;

д) передачі майна;

е) кадрових та інших питань організаційно-розпоряд­чого характеру.

Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і роз­поряджень уряду визначено Регламентом Кабінету Міністрів України. Акти уряду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розро­бляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з ураху­ванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Проекти актів Кабінету Міністрів вносять на розгляд уряду міністри — у разі коли головними розробниками є міністерства або центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується міністрами, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київ­ської та Севастопольської міських держадміністрацій, керівники дер­жавних органів, якщо згідно із законами окремі питання діяльності таких органів регулюються актами Кабінету Міністрів. Правила під­готовки проектів актів Кабінету Міністрів України^[2] затверджено по­становою Кабінету Міністрів України № 870 від 6 вересня 2005 р., вони повинні відповідати вимогам, передбаченим постановою Кабіне­ту Міністрів України від 14 грудня 2001 р. № 1693 «Про вдосконален­ня організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади»^[3].

Зокрема, проект акта має відповідати та­ким вимогам:

а) логічна послідовність викладу;

б) взаємозв’язок нор­мативних положень;

в) відсутність суперечностей у тексті проекту акта, узгодженість його положень з актами законодавства;

г) оптималь­на стислість викладу нормативних положень (кожне слово повинне мати смислове навантаження);

д) доступність для розуміння;

е) точ­ність та уніфікованість термінології, дотримання мовних норм;

є) зменшення до мінімуму кількості актів з одного питання.

До розро­блення проекту акта Кабінету Міністрів можуть залучатися за згодою народні депутати України, науковці та інші фахівці, а також представ­ники об’єднань громадян.

Постанова Кабінету Міністрів складається з таких структурних елементів: назва, вступна частина, постановляюча частина, додатки (у разі потреби), підпис та має такі реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття.

Важливе значення має постановляюча частина, яка містить:

а) нормативні положення, правові норми;

б) кон­кретні правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою;

в) визначення ви­ду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил (зокрема юридичної відповідальності);

г) умови та порядок дії інших нормативних актів або їх окремих норм, які врегульовують інші право­відносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв’язку із набранням чинності даною постановою;

ґ) у разі потреби — поси­лання на додатки;

д) норми, пов’язані з набранням чинності постано­вою або її окремими положеннями, та у разі потреби — перелік суб’єктів контролю за її виконанням, приписи про необхідність при­йняття нових актів тощо.

Розпорядження Кабінету Міністрів складається з таких структур­них елементів, як назва, зміст, додатки (у разі потреби), підпис та має такі реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийнят­тя. Проект розпорядження повинен містити вимогу щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додаток).

Проекти актів Кабінету Міністрів, що мають важливе суспільне значення, стосуються прав та обов’язків громадян можуть оприлюд­нюватися для громадського обговорення, яке здійснюється згідно з Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань форму­вання та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996. Проект урядового акта з питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць погоджується з відповідними місцевими держадміністраціями, які у визначений головним розробником строк повідомляють йому свою позицію. Проекти актів Кабінету Міністрів з питань, що стосу­ються функціонування місцевого самоврядування чи інтересів тери­торіальних громад, головний розробник надсилає відповідним органам місцевого самоврядування для ознайомлення та у разі надходження пропозицій від зазначених органів розглядає їх під час опрацювання таких проектів.

Проект акта Кабінету Міністрів (за винятком проекту розпоряджен­ня з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп) головний роз­робник подає Мін’юсту для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із заува­женнями і пропозиціями) та довідками. У встановленому порядку Секретаріат Кабінету Міністрів проводить опрацювання проектів уря­дових актів у строк не більше 20 днів. Секретаріат проводить експер­тизу (фахову і юридичну) поданого до Кабінету Міністрів проекту акта та здійснює його опрацювання (вносить поправки, пов’язані з приведенням у відповідність до правил нормопроектувальної техніки, редагує його).

Опрацьований проект акта Кабінету Міністрів включається до по­рядку денного засідання відповідного урядового комітету, який за ре­зультатом його розгляду приймає одне із рішень: а) про схвалення проекту; б) про повернення проекту акта головному розробникові для доопрацювання; в) про відхилення проекту акта. Остаточне рішення щодо відхиленого урядовим комітетом проекту акта приймає Кабінет Міністрів, крім випадків, коли проти такого рішення не заперечує голов­ний розробник, який вніс проект з власної ініціативи.

Розглянутий на засіданні урядового комітету та завізований його головою проект акта Кабінету Міністрів включається до порядку ден­ного чергового засідання Кабінету Міністрів. До проекту акта крім матеріалів, поданих головним розробником, та експертного висновку Секретаріату Кабінету Міністрів додаються витяг з протоколу засідан­ня урядового комітету і довідка про розбіжності щодо проекту акта, якщо вони залишилися неврегульованими після розгляду урядовим комітетом.

Акт Кабінету Міністрів приймається, якщо за результатами роз­гляду на засіданні до нього не висловлено зауважень. Рішення про прийняття акта Кабінету Міністрів не ставиться на голосування, якщо під час обговорення на засіданні членами Кабінету Міністрів щодо нього висловлено зауваження і пропозиції. Такий проект повертається голов­ному розробникові для доопрацювання та повторного внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях уряду шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем’ єр-міністр України, рішення вважається прийнятим. Прийняті на засіданні акти Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України підписує в день проведення засідання. По­станови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інфор­мацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційно­го опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. У випадках, передбачених законом, постанови Кабінету Міністрів України або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опубліку­ванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цими постановами не встановлено пізні­ший строк набрання ними чинності. Постанови Кабінету Міністрів України публікуються в «Офіційному віснику України», газеті «Уря­довий кур’єр», акти Кабінету Міністрів України також оприлюдню­ються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міні­стрів України. Розпорядження Кабінету Міністрів набирає чинності з моменту його прийняття, якщо самим розпорядженням не встановле­но пізніший строк набрання ним чинності. Акти Кабінету Міністрів України включаються до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів України.

Акти Кабінету Міністрів можуть бути скасовані Президентом України, що має наслідком припинення вчинення будь-якими орга­нами, особами дій, спрямованих на виконання скасованого акта уряду, здійснення повноважень, визначених цим актом. Акт уряду може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом. Акт Кабінету Міністрів у повному обсязі або його окремі положення, визнані Конституційним Судом неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття цим органом рішень про їх не­конституційність.