Глава 2. Поняття й елементи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

§ 1. Загальна характеристика елементів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

§ 2. Системно-структурна організація органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні

§ 3. Система принципів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування

§ 4. Поняття, правове регулювання та співвідношення функцій і компетенції органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування

§ 5. Поняття і система форм діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування

§ 6. Поняття і система методів діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування

§ 7. Наукова організація управлінської праці в органах державної влади і місцевого самоврядування, її основні вимоги

§ 1. Загальна характеристика елементів організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

Предмет науки державного будівництва і місцевого самовряду­вання загалом передбачає пошук відповіді на запитання: хто, коли, яким чином приймає рішення і яким чином їх реалізує? Відповідь на ці запитання не завжди очевидна через багаторівневість системи публічного управління. До того ж публічне управління як діяльність держави в цілому, що спрямована на організацію і регулювання сус­пільного життя людей за посередництва прийняття рішень і вчи­нення дій щодо їх реалізації, є об’єктом цілого комплексу наук — філософії, економічної теорії, політології і соціології, конституцій­ного і адміністративного права, муніципального права, теорії управління, психології і антропології, історії, логіки і т. д. Усі ці на­уки досліджують різні аспекти організації та діяльності органів пу­блічної влади: політичні і юридичні, соціальні і організаційні, аксіо- логічні і психологічні.

Будь-яка наука має свій об’єкт дослідження, який являє собою частину об’ єктивної реальності, що перебуває у взаємодії із суб’єктом пізнання. Однак специфіка будь-якої науки зумовлена тим, що вона має свій предмет, тобто певну цілісність явищ, процесів об’єктивної дійсності, виділену із багатьох об’єктів у про­цесі пізнання. До предмета науки входять лише головні, найбільш стійкі зв’язки, якості, ознаки, що виражають природу, сутність до­сліджуваних явищ і процесів. Знання ж про досліджуваний предмет отримують за допомогою системи пізнавальних принципів, при­йомів, засобів і способів, які мають назву методології. Арсенал засобів та інструментів вивчення предмета науки державного будів­ництва і місцевого самоврядування включає всю багатоманітність основних принципів наукового пізнання, що дозволяють описувати різні сторони організації та діяльності органів публічного управ­ління. Вони описують сферу публічного управління з різних боків, акцентуючи увагу на тих аспектах, осмислення яких вимагають пізна­вальні або прикладні завдання, з метою формування повного і все­бічного уявлення про статику та динаміку органів державної влади і місцевого самоврядування.

Як було зазначено у попередній главі, предметом науки державно­го будівництва і місцевого самоврядування є суспільні відносини, що складаються в процесі організації та функціонування органів публічної влади. Лише комплексне розуміння предмета цієї науки може сприяти як утворенню ефективного механізму виявлення й формулювання актуальних проблем, переведенню їх у владні рішення, так і належній координації і керівництву діяльністю органів публічної влади щодо їх реалізації. Досягти цього можна шляхом використання системи юри­дичних показників, що називаються елементами організації та ді­яльності органів публічної влади.

Організація та діяльність органів публічної влади є складним, син­тетичним явищем, сутність і зміст якого можна повною мірою з’ясувати тільки за допомогою аналізу окремих його частин, елементів, взаємо- зумовлених та органічно поєднаних між собою. Важливу роль при цьому відіграє поєднання організаційного, структурного та функціо­нального підходів, які дають можливість виявити розмаїття статичних і динамічних аспектів існування органів публічної влади, надати юри­дичну оцінку їх організації та діяльності і запропонувати шляхи вдо­сконалення.

Сучасна юридична наука характеризується наявністю різних точок зору щодо кількісного складу елементів організації та діяльності ор­ганів публічної влади. На наш погляд, доцільно вирізняти сім таких елементів, а саме:

1) принципи організації та діяльності органів дер­жавної влади і місцевого самоврядування;

2) основи (у тому числі те­риторіальна, правова та матеріально-фінансова) організації та діяль­ності цих органів;

3) внутрішньоорганізаційна будова (структура);

4) функції;

5) компетенція;

6) форми;

7) методи діяльності.

Водночас при характеристиці того чи іншого аспекту існування органів публічної влади роль зазначених елементів є неоднаковою. Так внутрішньоорганізаційна будова (структура) стосується лише органі­зації органів. Такі елементи, як функції, компетенція, форми і методи характеризують виключно їх діяльність. При цьому принципи і основи можуть використовуватися для визначення як організації, так і діяль­ності, тобто як статичного, так і динамічного аспектів існування орга­нів державної влади і місцевого самоврядування. У сукупності зазна­чені елементи дають змогу збагнути всю складність і розмаїття проявів функціонування органів публічної влади, з’ясувати їх «анатомію» і «фізіологію».

Зовнішнім проявом існування органів публічної влади є їх діяль­ність, яка, у свою чергу, має функціональну і процесуальну сторони. З точки зору функціонального (матеріального) підходу до елементів ді­яльності зазначених органів належать функції й компетенція. У той час як функції є основними напрямами діяльності цих органів, компетен­ція — характеристикою того, що саме вони можуть і повинні виконати в певній сфері життєдіяльності задля успішної реалізації функцій. Процесуальні аспекти діяльності органів публічної влади знаходять своє вираження у формах (зовнішньому вияві) і методах (прийомах і способах) діяльності.

Результатом такої діяльності є, зокрема, правові акти, в яких ви­являються й закріплюються окремі юридичні дії, владні рішення. На основі детального аналізу впливу правових актів органів публічної влади на суспільне життя, ступінь упорядкованості суспільних від­носин, які вони покликані регулювати, можна досліджувати проблему ефективності й оптимальності публічно-владної діяльності.

Загалом при характеристиці організації діяльності окремих органів публічної влади суттєвого значення набувають такі складники їх пра­вового статусу, як порядок формування, характер взаємодії з іншими органами, забезпеченість гарантій їх діяльності, які, не маючи безпо­середнього відношення до організаційних аспектів, справляють суттє­вий вплив на результативність, ефективність їх роботи.