Параграф 2.  Прокат

Стаття 787. Договір прокату

1. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

2.  Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

3. Договір прокату є публічним договором.

Договір прокату є різновидом договору найму. Виділення його в особливий вид зумовлене специфікою, пов'язаною з цілями цього договору, складом його учасників і колом орендованих об'єктів. Як наймодавці за договором прокату виступають організації, для яких здача майна у найм є постійною підприємницькою діяльністю (у більшості випадків — це спеціалізовані служби прокату). Крім ЦК надання послуг прокату регулюється Законами України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р., «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р., «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р., Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 р.), а також Порядком надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового та господарського вжитку, який затверджений наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 р. (далі -- Порядок). Цей Порядок визначає єдиний механізм і єдині на території України умови та вимоги видачі, користування і повернення предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, які є власністю суб'єктів підприємницької діяльності (наймодавців) і перебувають на території України, у тимчасове користування громадянам (наймачам) через мережу підрозділів прокату: пунктів (підприємств, організацій) прокату, будинків побутових послуг, комплексних приймальних пунктів. Договір прокату є договором приєднання, тобто його умови встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, і може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Про загальні особливості такого договору див. ст. 634 ЦК та коментар до неї.

Надання у тимчасове користування громадянам предметів прокату оформляється договором (замовленням-зобов'язанням) за формою ПО-П1, яка затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 29 вересня 1995 р., зі змінами, внесеними наказом Укрсоюзсервісу від 3 вересня 1998 р. та зареєстрованими Мінюстом України 18 вересня 1998 р. за № 581/3021.

Договір прокату належить до категорії публічних договорів. Згідно зі ст. 633 ЦК публічним визнається договір, що укладається комерційною організацією, що спеціалізується на продажі товарів, виконанні робіт або наданні послуг широкому колу споживачів, що у силу характеру своєї діяльності зобов'язана їх надавати будь-якій зацікавленій особі. У цьому зв'язку організація-наймодавець не вправі, при наявності можливості, не надати відповідні речі в користування, відмовляти будь-кому в укладені договору, не повинна віддавати перевагу одній особі перед іншою, у тому числі при визначенні розмірів плати за користування предметами прокату й інших умов (вони для всіх користувачів мають бути однаковими). Винятком є лише випадки, коли законом чи іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. При необґрунтованій відмові комерційної організації від укладення публічного договору споживач (майбутній наймач) вправі звернутися в суд з позовом про відшкодування збитків. Фізичні особи захищають свої права в загальних судах, а юридичні — в арбітражних. За договором прокату наймач одержує майно не у власність, а лише в тимчасове користування. Такою ознакою цей договір відрізняється від договорів купівлі-продажу, міни, за якими покупець майна стає його власником. Оскільки наймач є лише тимчасовим користувачем майна, після закінчення терміну договору чи у випадку його дострокового розірвання він зобов'язаний повернути взяте у найм майно наймодавцю у справному вигляді (див. ст. 758 ЦК та коментар до неї).

Стаття 788. Предмет договору прокату

1.  Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

2. Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статті, що коментується, предметом прокату може бути тільки рухоме майно, надане в тимчасове володіння і користування за плату. В основному це речі, використовувані у споживчих цілях: предмети побутової техніки, радіо - і телеапаратура тощо. Об'єктом прокату можуть бути й інші речі, наприклад прилади і деякі види устаткування, використовувані, зокрема науково-дослідними організаціями, невеликими підприємствами, будівельними й іншими організаціями. Як правило, це дорога техніка, купувати яку невигідно, тому що потреба в ній може виникати в різних організацій чи громадян-підприємців на порівняно нетривалий термін. При видачі предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації. Надаючи в тимчасове користування предмети прокату, наймодавець ознайомлює наймача з Порядком, попереджує його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті. Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини та інші предмети побутової техніки, що видаються напрокат, повинні мати на відповідних вузлах, деталях, агрегатах пломби, за цілісність яких при поверненні відповідає наймач. Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, яка працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються напрокат повністю укомплектованими новими елементами живлення, що забезпечують їх нормальну роботу.

Окрім того, предметом договору прокату можуть бути тільки індивідуально-визначені, не-споживні речі (нежитлові приміщення, устаткування, машини тощо), незнищувані у процесі їхнього використання, адже здане у найм майно підлягає поверненню. За цією ознакою даний договір відрізняється від договору позики, за яким позичальник набуває майно у власність, і він зобов'язується повернути позикодавцю таку ж кількість речей того ж роду. Грошові кошти не можуть бути предметом орендних зобов'язань, бо поверненню підлягає певна грошова сума, а не конкретні купюри. Передача грошей або іншого споживаного майна з обов'язковим поверненням тієї ж кількості матеріальних цінностей оформляється зобов'язаннями позики, в яких майно переходить у власність позичальника.

Стаття 789. Плата за прокат речі

1. Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

Відповідно до статі, що коментується, орендна плата за договором прокату визначається за тарифами наймодавця. Платежі можуть вноситися періодично чи одноразово, що повинно бути обумовлено договором. Згідно з Порядком при оформленні предметів прокату на термін до ЗО діб наймач уносить оплату повністю за весь час користування предметом прокату відповідно до діючих тарифів. За прокат предметів, виданих на тривалий строк (понад місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць — при видачі предмета прокату, а за кожний наступний — не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу, зазначеного в договорі прокату (замовленні-зобов'язанні). Оплата за користування окремими предметами прокату (музичні інструменти, швейні машини та інше) здійснюється в пунктах прокату у спеціально виділених приміщеннях за погодинним тарифом.

Стаття 790. Право наймача на відмову від договору прокату

1. Наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час.

2. Плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

Відповідно до статті, що коментується, наймач вправі відмовитися від договору прокату в будь-який час. Стаття встановлює винятки з загального правила про неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язань. Відмова від договору підлягає беззастережному прийняттю орендодавцем (природно, при одночасному поверненні предмета прокату). Згідно з пунктом 3.3. Порядку наймач може розірвати договір прокату (замовлення-зобов'язання) при невідповідності предмета прокату вимогам нормативної документації, а також санітарним нормам і правилам та правилам електро-пожежної безпеки. Якщо предмет прокату повертається раніше обумовленого договором прокату (замовленням-зобов'язанням) строку, з наймачем проводиться перерахунок за фактичний строк прокату за тарифами, згідно з якими була проведена оплата при оформленні замовлення. При поверненні предмета прокату наймодавець робить запис у двох примірниках замовлення-зобов'язання, які підписуються обома сторонами з поміткою дати повернення.

Стаття 791. Особливості договору прокату

1.  Наймач не має права на укладення договору піднайму.

2. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.

3. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

Стаття, що коментується, обмежує права на розпорядження майном, отриманим за договором прокату. Наймач не вправі здавати його в піднайм, передавати свої права й обов'язки за договором іншій особі, надавати це майно в безоплатне користування, у заставу і т.д. Дане обмеження також зумовлене специфікою договору прокату, метою якого є задоволення споживчих потреб безпосередньо наймачів. Будь-яка передача предмета прокату іншій особі допускається лише шляхом припинення відносин прокату з даним наймачем і укладенню договору прокату з новим користувачем. Виходячи зі специфіки відносин за договором прокату, ч. З ст. 791 ЦК покладає на наймодавця обов'язок проведення як капітального, так і поточного ремонту майна, зданого в оренду. Тим самим встановлюється вилучення з загального правила, відповідно до якого проведення поточного ремонту є обов'язком наймача (ст. 776 ЦК), якщо інше, як сказано в цьому пункті, не встановлено законом чи договором. Це зумовлене тим, що наймодавець за договором прокату — спеціалізована організація, на яку покладене широке коло обов'язків з обслуговування споживачів.

Згідно з Порядком, у разі виходу з ладу предмета прокату, наймодавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача усунути недоліки на місці, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні термін ремонту подовжується до 10 днів. За згодою наймача наймодавець може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'язаних із цією заміною. Коли наймодавець неспроможний своєчасно усунути пошкодження в предметі прокату або замінити іншим рівноцінним предметом, то наймачу пропонується предмет іншої моделі (марки, типу) з переоформленням договору прокату та врахуванням діючих тарифів, з транспортуванням предмета прокату за рахунок наймодавця. За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводиться, за винятком випадків, коли наймачу предмет прокату було замінено на рівноцінний.

На відміну від правил, передбачених ч. 1 ст. 777 ЦК, наймач за договором прокату не наділяється переважним правом на поновлення його після закінчення строку раніше укладеного договору. Не застосовується до них і правило про продовження (поновлення) договору на невизначений строк при фактичному продовженні наймачем користування майном після закінчення строку договору. З цього не випливає, що наймач позбавлений можливості укласти договір прокату на новий строк, але діяти він повинен на загальних підставах. Однак слід мати на увазі, що згідно з п. 4.3 Порядку наймодавець має право за заявою наймача передати йому у власність предмет прокату, який був у цього наймача весь строк його експлуатації, передбачений нормативно-технічною документацією на цей предмет прокату, а в разі відсутності такого строку — згідно з чинним законодавством.