§ 5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції

Конституція України вперше в державно-правовій практиці нашої країни вводить таку інституцію, як Вища рада юстиції (ст. 131). До її повноважень належать: внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх із посади; прийняття рішення стосовно по­рушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дісциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду Укра­їни і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляцій­них та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Парламент Укра­їни, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до її складу по три члени, а всеукраїнська кон­ференція працівників прокуратури — двох членів. До її складу за по­садою входять: Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Більш детально конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції закріплюється Законом України «Про Вищу раду юстиції», який регла­ментує порядок обрання членів цієї ради, строк повноважень, компетен­цію, порядок розгляду питань, що належать до її компетенції, підстави для відкриття дисциплінарного провадження відносно окремих катего­рій суддів, підстави припинення повноваження її члена тощо.

Закон «Про Вищу раду юстиції» встановлює шестирічний строк повноважень членів цієї ради, крім тих, хто входить до її складу за посадою (ст.1). На посаду члена Вищої ради юстиції може бути реко­мендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше десяти років (ст. 6). Члени цієї ради призначаються парламентом України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Президент України видає указ про призна­чення її членів. Закон «Про Вищу раду юстиції» детально регламентує порядок висування кандидатур на посади членів цієї ради від з’їзду суддів України, з’їзду адвокатів, з’їзду представників юридичних ви­щих навчальних закладів та наукових установ. Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на все­українській конференції процівників прокуратури здійснюється в по­рядку, передбаченному ст. 10 Закону «Про Вищу раду юстиції». Усі ці з’їзди і всеукраїнська конференція працівників пракуратури проводять­ся не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповід­них членів цієї ради.

Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може ви­требувати і одержувати необхідну інформацію й судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань. Член Ви­щої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Вища рада юстиції приймає такі акти: подання про призначення суддів; подання про звільнення суддів з посади; рішення про порушен­ня вимог щодо несумісності; рішення про дисциплінарну відповідаль­ність; рішення за скаргою на рішення про притягнення до дисциплі­нарної відповідальності; рішення про звільнення її члена у випадках, передбачених у ст. 18 Закону. За невиконання або невчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення стро­ків подання витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно з законом.