5.1.6.  Порядок обігу акцій

Обігом акцій є вчинення угод/правочинів, пов’язаних із переходом прав власності акції і прав за акціями, за винятком договорів, що укла­даються під час розміщення акцій. Відповідно до чинного законодав­ства обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Акція може бути придбана на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством, у тому числі за договором дарування. Можливість переходу акцій до третіх осіб реалізується також під час дотримання порядку звернення стягнення на акції у порядку виконання судового рішення, наприклад про стягнення боргу, реалізації інституту застави, коли предметом застави є акції акціонерних товариств, тощо. При звер­ненні стягнення на акції акціонера в порядку примусового виконання судового рішення реалізація акцій здійснюється з дотриманням конку­рентних засад, а не за принципом здійснення переважного права акціонерів чи самого товариства на придбання акцій товариства. У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути встановлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випус­каються товариством.

Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються згідно

із законодавством України. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»¹ від 10 грудня 1997 р., іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому влас­нику шляхом повного індосаменту. У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власни­ка з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випли­вають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, пере­ходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі — виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що спричиняють перехід права власності на цінні папери.

Угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвід­ченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін. До особи, яка набула права власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та (або) реалізації прав за цін­ними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані акції мають бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року.

В Узагальненнях судової практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства» у части­ні регулювання діяльності акціонерних товариств (2004 р.) безпосеред­ньо звернено увагу, що під час вирішення спорів, пов’язаних із нама­ганням акціонерів закритого акціонерного товариства використати передбачене установчими документами переважне право на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами цього товариства, слід виходити з того, що чинним законодавством таке право не передбачено, а також не передбачено можливості договірного обмеження правоздат­ності акціонера щодо реалізації акції (акцій) третім особам без пропо­зиції щодо її (їх) придбання іншим акціонерам або самому акціонерно­му товариству. Чинним законодавством не встановлено жодних обме­жень щодо здійснення права власності власниками акцій як відкритих, так і закритих акціонерних товариств. Установлений установчими до­кументами закритого акціонерного товариства обов’язок акціонера, що має намір відчужувати акції, запропонувати їх іншим акціонерам або товариству, не є обов’язковим для виконання, оскільки не ґрунтується на чинному законодавстві.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом купівлі та погашення частини акцій допускається, якщо така можливість передбачена у статуті товариства (разом із тим, зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче від встановленого законом роз­міру має наслідком ліквідацію товариства). Таке рішення приймається загальними зборами акціонерів, а допускається до реалізації тільки після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановле­ному чинним законодаством.

Наказом Фонду державного майна України від 3 липня 2000 р. № 1368 затверджено Порядок проведення пільгового продажу акцій від­критих акціонерних товариств¹, який визначає механізм проведення пільгового продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, за кошти. Згідно з Положенням рішення про продаж акцій ВАТ приймається відповідним органом при­ватизації після реєстрації випуску акцій цього ВАТ та зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах, відкритий органу прива­тизації в обраного ним зберігача (у разі випуску акцій у бездокументарній формі). Підставою для прийняття такого рішення є затверджений органом приватизації план розміщення акцій (план приватизації) ВАТ. Голова правління ВАТ у 5-денний термін після реєстрації випуску акцій ВАТ видає наказ про призначення представників підприємства до складу комісії та передає цей наказ (форма якого встановлена у додатку 1) разом із копією свідоцтва про державну реєстрацію ВАТ та копією свідоцтва про реєстрацію випуску акцій до органу приватизації. У разі випуску акцій у бездокументарній формі до органу приватизації додатково нада­ються копія договору про обслуговування емісії цінних паперів та копія глобального сертифіката з відміткою депозитарію про його депонування. У 10-денний термін після отримання від ВАТ необхідних документів від­повідний орган приватизації видає наказ про продаж акцій ВАТ, яким за­тверджує склад комісії та зобов’язує її провести пільговий продаж акцій у встановлені терміни. Комісія припиняє свою роботу за рішенням відповід­ного органу приватизації після завершення приватизації підприємства. Комісія протягом десяти днів з дня затвердження її складу розглядає та затверджує (протокольно) списки осіб, які мають право на пільгове при­дбання акцій (форма списків установлена в додатку 3), а саме: працівників підприємства^[24], які мають право на пільгове придбання акцій відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про приватизацію державного майна»; інших осіб, які мають право на пільгове придбання акцій відповідно до п. 2 ст. 25 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Голова правління ВАТ у 10-денний термін з дня затвердження спис­ків осіб, що мають право на пільгове придбання акцій, повинен поін­формувати громадян, внесених до цих списків, про початок пільгового продажу акцій, обов’язково зазначаючи умови, термін та місце при­йому заяв.

Орган приватизації (в особі голови комісії) у 5-денний термін з дня створення комісії укладає з ВАТ (в особі голови правління) договір- доручення згідно з додатком. У договорі-дорученні орган приватизації доручає голові правління ВАТ: організовувати приймання заяв на при­дбання акцій у ході їх пільгового продажу, підписувати платіжні до­ручення на переказ коштів з банківських установ на відповідний при­ватизаційний рахунок ВАТ, акумулювати кошти в установленому по­рядку, а також формувати перелік власників акцій за результатами пільгового продажу акцій.

Громадяни, внесені до списків осіб, що мають право на пільгове при­дбання акцій, реалізують своє право шляхом безпосереднього подання до комісії заяв на пільгове придбання акцій. При проведенні пільгового продажу акцій, випуск яких здійснено в бездокументарній формі, одно­часно із заявою на пільгове придбання акцій до комісії надається інфор­мація про відкритий заявником рахунок у цінних паперах в обраного ним зберігача. Приймання заяв на пільгове придбання акцій здійснюється протягом двох місяців з дати затвердження відповідним органом прива­тизації наказу про продаж акцій ВАТ. Фондом державного майна України відповідно до законодавства в плані або в уточненому плані розміщення акцій (плані приватизації) ВАТ можуть бути встановлені інші терміни приймання заяв на пільгове придбання акцій. Для придбання акцій на пільгових умовах покупці використовують кошти після їх зарахування на іменні рахунки, відкриті в банках України. Після оплати заявлених акцій заява реєструється в книзі реєстрації заяв, форма якої встановлена в додатку 6 Порядку. У разі випуску акцій у бездокументарній формі за­яви реєструються в книзі реєстрації заяв, форма якої встановлена в до­датку 7. Книга реєстрації заяв має бути пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою акціонерного товариства. Заява вважається при­йнятою, якщо в 10-денний термін після подання заяви її не відхилили та не повернули заявнику. Комісія в 5-денний термін після закінчення вста­новленого терміну пільгового продажу акцій — приймання заяв або в ході пільгового продажу акцій: аналізує заяви, що надійшли від громадян, які мають право на пільгове придбання акцій, на відповідність цих заяв вимогам чинного законодавства. У разі виявлення розбіжностей комісія інформує про це відповідних громадян та вживає заходів до усунення виявлених розбіжностей; оформляє та підписує протокол засідання про підсумки (поточні підсумки) пільгового продажу акцій, форма якого встановлена в додатку 8. Відповідний орган приватизації у 5-денний термін розглядає протокол засідання комісії про підсумки (поточні під­сумки) пільгового продажу акцій та приймає рішення про його затвер­дження. З дня затвердження цього протоколу покупці набувають прав власності на акції, придбані в ході їх пільгового продажу. Перехід та реалізація права власності на придбані акції здійснюються відповідно до ст. 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особли­вості електронного обігу цінних паперів в Україні». Крім того, наказом Фонду державного майна України від 28 березня 2005 р. № 689 затвер­джено Примірний договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за конкурсом^[25].

Порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства

За рішенням загальних зборів акціонерів товариство має право збільшити розмір свого статутного капіталу шляхом збільшення номі­нальної вартості акцій або додаткового випуску акцій. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається тільки після його повної сплати (не допускається для покриття збитків).

За рішенням загальних зборів акціонерів товариство має право змен­шити статутний капітал. При зменшенні статутного капіталу акціонерного товариства його розмір не може бути меншим за мінімальний розмір ста­тутного капіталу, визначений Законом України «Про господарські товари­ства». Зменшення розміру статутного капіталу товариства допускається після повідомлення про це всіх кредиторів у порядку, встановленому за­коном (при цьому кредитори товариства мають право вимагати достроко­вого припинення або виконання товариством відповідних зобов’язань та відшкодування збитків). Зменшення розміру статутного капіталу товари­ства за наявності заперечень кредиторів акціонерного товариства не до­пускається, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 155 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 155 ЦК України якщо після закін­чення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого ста­тутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у вста­новленому порядку. Ящо вартість чистих активів товариства стає мен­шою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого за­коном, товариство підлягає ліквідації.

Джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерно­го товариства можуть бути:

-   додаткові внески (вклади), якими можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користу­вання землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), кошти, у тому числі в іноземній валюті;

-   реінвестиція дивідендів;

-   спрямування прибутку до статутного капіталу.

Шляхами (способами) збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства є:

-   збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

-   збільшення номінальної вартості акцій.

Шляхами (способами) зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства є:

-  зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом купівлі товариством частини випущених акцій та їх анулювання;

-   зменшення номінальної вартості акцій.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 лютого 2007 р. № 387 затверджене Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства^[26].

Вищезазначеним Положенням детально регламентований:

1)  порядок збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства:

-   за рахунок додаткових внесків у разі публічного (відкритого) роз­міщення акцій існуючої номінальної вартості;

-   за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) роз­міщення акцій існуючої номінальної вартості;

-   за рахунок реінвестиції дивідентів;

-   за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу;

2)  порядок зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства:

-   за рахунок зменшення кількості акцій існуючої номінальної вар­тості шляхом придбання товариством частини випущених власних акцій з метою їх анулювання;

-   шляхом зменшення номінальної вартості акцій.