Розділ 5. Правовий статус та організаційно-правові засади діяльності окремих суб’єктів господарювання
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 
Хозяйственное право - Господарське право: ч.1 (В.С. Мілаш)

Розділ 5. Правовий статус та організаційно-правові засади діяльності окремих суб’єктів господарювання



5.1.  Поняття та види підприємств

5.1.1.  Поняття та види господарських товариств

5.1.2. Правовий статус та види акціонерного товариства

5.1.3.  Загальна характеристика органів управління акціонерного товариства, їх компетенція. Виключна компетенція загальних зборів 

5.1.4.  Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства. Визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерного товариства

5.1.5.  Види та категорії акцій. Форма та порядок випуску акцій. Реєстрація випуску акцій

5.1.6.  Порядок обігу акцій  

5.1.7.  Право акціонера на отримання дивідендів

5.1.8.  Захист акціонерів під час проведення реорганізації акціонерного товариства 

5.1.9.  Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю. Загальна характеристика органів управління ТОВ, їх компетенція. Виключна компетенція загальних зборів. Порядок проведення загальних зборів ТОВ 

5.1.10.  Вихід і виключення учасника ТОВ із товариства. Відчуження учасником ТОВ своєї частки у статутному фонді товариства. Спадкування частки учасника тОв 

5.1.11. Правовий статус повногоі командитного товариства

5.2.  Поняття, види та організаційно-правові засади діяльності кооперативів. Членство у кооперативі 

5.2.1.  Загальна характеристика органів управління кооперативом

5.2.2.  Майнова основа господарювання кооперативу 

5.3.  Поняття, цілі та завдання торгово-промислових палат. Особливості їх господарської діяльності


Правовий статус та організаційно- правові засади діяльності окремих суб’єктів господарювання

Правовий статус відображає весь комплекс прав та свобод суб’єкта, які гарантуються державою, а також його обов’язків та підстав несення ним тягаря юридичної відповідальності, які у своїй сукупності зумов­люють поведінку такого суб’єкта у тій чи іншій сфері суспільних від­носин. У кожній сфері суспільних відносин (трудовій, шлюбно-сімейній, податковій, сфері господарювання тощо) особа має свій правовий ста­тус, який окреслює межі її правомірної поведінки у цій сфері та служить критерієм законності інтересів, які реалізуються нею в цій царині.