Розділ 5. Правовий статус та організаційно-правові засади діяльності окремих суб’єктів господарювання - 5.1.2. Правовий статус та види акціонерного товариства

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.1 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

5.1.2.  Правовий статус та види акціонерного товариства


Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціо­нерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами. Якщо акціонерне товариство створюється кілько­ма особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства. Договір про створен­ня акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір має бути нотарі­ально засвідченим. Єдиним установчим документом акціонерного то­вариства є його статут, який, крім відомостей, передбачених ст. 88 ЦК України (вимоги до змісту установчих документів), має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їх номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного това­риства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, які виникли до державної реєстра­ції товариства. Акціонерне товариство відповідає за зобов’язаннями учасників, пов’язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.

Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.

Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених унаслідок придбання ними акцій. Статут­ний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим за розмір, встановлений законом, а саме суми, еквівалентної 1250 міні­мальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вар­тість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

До акціонерних товариств належать:

1) відкрите акціонерне това­риство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої під­писки та купівлі-продажу на біржах;

2) закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджу­ватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

Порядок і строки вчинення дій щодо створення акціонерного това­риства, у тому числі порядок проведення установчих зборів та їх ком­петенція, встановлюються чинним законодавством. При заснуванні акціонерного товариства усі його акції мають бути розподілені між за­сновниками. Відкрита підписка на акції акціонерного товариства не провадиться до повної сплати статутного капіталу. Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організується заснов­никами. Засновники в будь-якому випадку зобов’язані бути держателя­ми акцій на суму не менше за 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов’язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встанов­люються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шести місяців. Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписа­лися, після чого засновники видають їм письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка при­пиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсот­ків акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніш як через 30 днів. За невиконання цього зобов’язання засно­вники несуть солідарну відповідальність.

У разі коли підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками або установчи­ми зборами зайвої підписки внесені суми повертаються.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 від­сотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновни­ки видають тимчасові свідоцтва.

У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізні­ше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов’язаний опла­тити повну вартість акцій. У разі несплати у встановлений строк акці­онер, якщо інше не передбачене статутом товариства, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу акці­онерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановле­ному статутом товариства.

Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, за­значений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завер­шення підписки на акції.

Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочни­ми, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 від­сотків акцій, на які проведено підписку. Якщо через відсутність квору­му установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося. Голосування на установчих зборах проводить­ся за принципом: одна акція — один голос.

Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питан­ня: приймають рішення про створення акціонерного товариства і за­тверджують його статут; приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбаче­ний статутний фонд); зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідомленні; обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства; вирішують питання про схвалення угод, укладених заснов­никами до створення акціонерного товариства; визначають пільги, що надаються засновникам; затверджують оцінку вкладів, внесених у на­туральній формі; інші питання відповідно до установчих документів.

Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх під­приємств, філій та представництв, про обрання ради акціонерного то­вариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства мають бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання — простою більшістю голосів.