5.1.4.  Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства. Визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерного товариства

Про проведення загальних зборів акціонерів повідомляють персо­нально передбаченим Статутом способом. Загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного това­риства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питан­ня про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена ст. 40 Закону України «Про господарські товариства». Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблене повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо поряд­ку денного загальних зборів не пізніше як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного прийма­ється виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які воло­діють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов’язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути до­ведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому Статутом. До скликання загальних зборів акціонерам має бути надана можливість ознайомитися з доку­ментами, пов’язаними з порядком денним зборів. Загальні збори не мають права приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Загальні збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до Статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про господарські товариства» рі­шення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

а) зміна статуту товариства;

б) прийняття рішення про припинення ді­яльності товариства;

в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства. За ч. 4 ст. 159 ЦК Укра­їни рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, тільки щодо внесення змін до статуту товариства та ліквідації товариства.

З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акці­онерів, які беруть участь у зборах.

Доказом наявності чи відсутності кворуму загальних зборів і від­повідно доказом правомочності загальних зборів щодо прийняття рі­шень є належним чином оформлений реєстр, у якому зареєстровані акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, із зазначенням належної їм кількості голосів. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у зборах, проводиться у день проведення зборів перед початком загальних зборів. Отже, акціонерами, які беруть участь у зборах, вважаються акціонери (їх представники), які зареєструвалися для участі у загальних зборах.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства. Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товари­ства в цілому. Позачергові збори мають бути також скликані виконавчим органом на письмову вимогу ради акціонерного товариства (спостереж­ної ради) або ревізійної комісії. Виконавчий орган акціонерного това­риства зобов’язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з поряд­ком денним, запропонованим радою акціонерного товариства (спосте­режною радою) або ревізійною комісією. Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства».

Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і се­кретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.

Чинне законодавство України не містить переліку підстав для визнан­ня рішень загальних зборів акціонерних товариств недійсними, однак аналіз його положень та узагальнення судової практики дозволяє виокре­мити серед них такі:

1) порушення передбаченого законом та внутрішні­ми документами товариства порядку скликання та проведення зборів (зокрема: порушення вимог закону щодо формування порядку денного, у тому числі внесення змін до опублікованого порядку денного; порушення порядку повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, у тому числі ненадіслання акціонерам персонального повідомлення або надіслан­ня у спосіб, не передбачений статутом товариства, відсутність публікації у передбачених законом засобах масової інформації або опублікування повідомлення в інших засобах масової інформації, ніж передбачені стату­том товариства, порушення строків повідомлення; ненадання акціонерам можливості ознайомитися з документами, пов’язаними з порядком денним; прийняття загальними зборами рішень із питань, не включених до поряд­ку денного; відсутність кворуму, необхідного для проведення загальних зборів та прийняття ними рішень; порушення процедури реєстрації акці­онерів та їх представників, у тому числі реєстрація представників акціо­нерів на підставі довіреностей, оформлених із порушеннями вимог зако­нодавства);

2) невідповідність прийнятого рішення чинному законодавству, статуту товариства;

3) невідповідність прийнятого рішення інтересам само­го товариства або інтересам його акціонерів чи кредиторів.

На доктринальному рівні висловлюється думка про необхідність значного вдосконалення процедури скликання та проведення загальних зборів, яка наразі є дуже складною та непристосованою до практичних потреб учасників корпоративних відносин. Як справедливо зазначає

О.  Р. Кібенко, занадто велика кількість процедурних вимог суттєво збільшує ризик визнання недійсними рішень загальних зборів^[13].