§ 4. Внесення в судове засідання справи і порядок судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру

Справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку, передбаче­ному ст. 418 КПК, суддя або голова суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить безпосередньо в судове засідання, що оформлюєть­ся відповідною постановою. У разі незгоди внаслідок допущення під час досудового слідства таких порушень вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, суддя своєю постановою відповідно до ст. 246 КПК направляє справу на додаткове розслідування. Розгляд зазначених справ здійснюється суддею одно­особово з обов'язковою участю прокурора і з повідомленням захисни­ка. При цьому в разі потреби ведеться протокол судового засідання.

У постанові про внесення в судове засідання справи про застосу­вання примусових заходів медичного характеру суддя зобов'язаний вирішити питання, що стосуються підготовки справи до судового роз­гляду, зокрема про таке: день і місце слухання справи в судовому за­сіданні; необхідність її розгляду в закритому чи відкритому судовому засіданні; вручення особі, якщо цьому не перешкоджає характер її за­хворювання, або її представнику (законному представнику чи захис­нику) копії постанови слідчого; виклик у судове засідання прокурора і захисника; список осіб, які підлягають виклику і допиту в судовому засіданні; витребування додаткових доказів; можливість участі в судо­вому засіданні особи, щодо якої розглядається справа (запит суду до лікарсько-консультативної комісії щодо спроможності особи перебу­вати в судовому засіданні); необхідність виклику в судове засідання експерта.

Розгляд справ про застосування примусових заходів медичного характеру провадиться у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора та захисника за правилами, передбаченими главами 25 і 26 КПК. Суди повинні забезпечувати участь у судовому засіданні захисника та особи, щодо якої вирішується питання про застосування до неї примусових заходів медичного характеру (за винятком випадків, коли цьому перешкоджає характер її захворювання або ж отримано письмову відмову в разі її небажання бути присутньою).

У судовому засіданні допитуються свідки та перевіряються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно не­безпечного діяння, а також перевіряються інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. У разі участі особи в судовому засіданні при розгляді справи суд опитує її про обставини вчинення суспільно небезпечного діяння та дає відповідну оцінку цим показанням з ура­хуванням зібраних у справі доказів.

Враховуючи положення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «За­хист осіб та поліпшення психіатричної допомоги», ч. 1 ст. 20 КПК, ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу», рекомендації п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосу­вання судами примусових заходів медичного характеру та примусово­го лікування»¹, судам рекомендовано заслуховувати висновки судово-психіатричної експертизи в закритих судових засіданнях, оскільки відомості про психічний стан здоров'я особи і надання їй психіатрич­ної допомоги вважаються конфіденційними.

Судовий розгляд справ про застосування примусових заходів ме­дичного характеру має певні особливості, що обумовлені станом пси­хічного здоров'я суб'єкта, щодо якого здійснюється провадження, зокрема: 1) за змістом ст. 299 КПК застосування у справах такої кате­горії скороченої процедури дослідження доказів не передбачено; 2) у судовому засіданні не проводяться судові дебати. Суд, заслухавши думки прокурора і захисника з питань, зазначених у ст. 420 КПК, ви­даляється до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі; 3) останнє слово особі, щодо якої вирішується питання про застосу­вання примусових заходів медичного характеру, якщо вона бере участь у судовому засіданні, не надається; 4) враховуючи специфіку справ про застосування примусових заходів медичного характеру, їх продовжен­ня, зміну чи скасування (припинення), зумовлену станом психічного здоров'я людини, судам рекомендовано без зволікання вирішувати питання про призначення цих справ до розгляду та оперативно їх роз­глядати.

Якщо в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, будуть встановлені дані, які викликають сумнів щодо осудності підсудного, суд повинен обов'язково призначити судово-психіатричну експертизу. Після отри­мання висновку експертизи, що вказує на наявність психічного захво­рювання підсудного, суд відповідно до вимог ст. 316 КПК повинен винести постанову про неможливість розгляду справи у звичайному порядку та вказати про необхідність подальшого розгляду справи за правилами гл. 34 КПК.