§ 7. Зміна, скасування судових рішень апеляційним судом. Вирок апеляційного суду

У передбачених законом випадках апеляційний суд може змінити чи скасувати судове рішення. Відповідно до ст. 373 КПК зміна вироку (постанови) може мати місце при необхідності: пом'якшення призна­ченого покарання, коли апеляційний суд визнає, що покарання за своє суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого; зміни кваліфікації злочину і застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин; зменшення сум, які підлягають стягненню, або збіль­шення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинува­чення і кваліфікацію злочину; в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища засудженого.

Постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру апеляційний суд може змінити у випадках зміни кваліфікації суспільно небезпечного діяння і застосування статті КК, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння та пом'якшення виду примусового заходу виховного чи медичного характеру.

Апеляційний суд може прийняти рішення про скасування вироку (постанови) з поверненням справи прокурору на додаткове розсліду­вання чи новий судовий розгляд (ст. 374 КПК). Слід мати на увазі, що, скасовуючи вирок та направляючи справу на новий судовий роз­гляд, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, про достовірність або недостовірність тих чи інших доказів, про перевагу одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримі­нального закону чи покарання. Тобто при скасуванні вироку апеля­ційна інстанція не може передвирішувати оцінку вироку суду першої інстанції.

Скасувати судове рішення та постановити вирок (постанову) апе­ляційний суд може у випадках:

-    необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було
пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину в такому об­сязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції
(п. 1 ч. 1 ст. 378 КПК);

-    необхідності застосування більш суворого покарання (п. 2 ч. 1 ст. 378 КПК);

-    скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції (п. 3 ч. 1 ст. 378 КПК);

-    неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання (п. 4 ч. 1 ст. 378 КПК).

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кри­мінальних справ в апеляційному порядку» від 15 травня 2006 року № 1 вказано, що наведений у ч. 1 ст. 378 КПК перелік випадків, у яких апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та постановляє свій вирок, є вичерпним, у зв'язку з чим це допускається лише тоді, коли в апеляції прокурора, потерпілого або його представника пору­шено питання про скасування вироку саме із перелічених у зазначеній нормі підстав, які пов'язані з погіршенням у той чи інший спосіб ста­новища виправданого або засудженого.

У той же час практика показує, що перелік рішень, що приймають­ся апеляційним судом, не є вичерпним. Зокрема, апеляційний суд вправі скасувати обвинувальний вирок та виправдати підсудного, ска­сувати виправдувальний вирок та винести обвинувальний вирок, ска­сувати обвинувальний вирок та винести новий обвинувальний вирок, скасувати виправдувальний вирок і винести новий виправдувальний вирок, скасувати постанову та постановити свою постанову.

Слід мати на увазі, що апеляційний суд може виносити вирок як суд першої інстанції у справах про злочини проти основ національної безпеки, у справах про злочини, за вчинення яких КК передбачене по­карання у вигляді довічного позбавлення волі. Апеляційний суд наді­лений правом прийняти до свого провадження особливо складні або важливі справи, підсудні місцевому суду (ст. 34 КПК).

Особливістю вироку апеляційного суду є те що він має відповідати вимогам статей 332-335 КПК. Окрім того, у ньому необхідно виклас­ти: зміст вироку суду першої інстанції та суть апеляції, а в разі про­ведення судового слідства — навести пояснення осіб, які брали участь у засіданні; аналіз дослідження доказів; аргументи на підтвердження викладених в апеляціях доводів; оцінку правильності рішень, прийня­тих судом першої інстанції; формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним (якщо його обсяг було збільшено); обґрунтування кваліфікації дій засудженого та міри покарання (п. 8 постанови Пле­нуму Верховного Суду України «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» від 15 травня 2006 року № 1).

Оскільки справа переглядається в межах поданої апеляції, апеля­ційний суд у своєму вироку не вказує доводи на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорювалися в апеляції, і скасовує вирок суду першої інстанції в тій частині, яка визнана неза­конною чи необґрунтованою.

Зміст ухвали апеляційного суду визначений у ст. 377 КПК. Ухвала апеляційного суду складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин, у яких зазначається: місце і час постановлення ухвали; назва і склад суду, що постановив ухвалу; особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні апеляційної інстанції; зміст ви­року (постанови); особа, яка подала апеляцію; суть апеляції; короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні; аналіз доказів, до­сліджених під час повного або часткового судового слідства, проведе­ного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення; результати розгляду справи.

Виконання вироку, ухвали чи постанови апеляційного суду кримінально-процесуальним законом покладено на суд першої інстан­ції. У тих випадках, коли на вирок, ухвалу чи постанову не було по­дано касаційну скаргу чи не було принесено подання прокурора, кри­мінальна справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб з моменту набрання законної сили зазначеними процесуальними актами.

Питання для самоконтролю

1.         Розкрийте сутність апеляційного провадження, вкажіть його основні риси та значення для кримінального судочинства.

2.         Назвіть судові рішення, на які може бути подана апеляція.

3.         Вкажіть осіб, які мають право подати апеляцію.

4.         Охарактеризуйте процесуальний порядок і строки апеляцій­ного оскарження.

5.         Розкрийте зміст апеляції. Назвіть, які додаткові вимоги по­кладає закон на окремих суб'єктів права на апеляційне оскар­ження щодо змісту і форми їх апеляції.

6.         Назвіть процесуальні наслідки подання апеляції.

7.         Охарактеризуйте процесуальний порядок розгляду справи за апеляцією. Вкажіть суди, які розглядають справи в апеля­ційному порядку.

8.         Проаналізуйте особливості реалізації інституту недопусти­мості повороту до гіршого під час розгляду кримінальної справи в апеляційному провадженні.

9.         Назвіть рішення, що приймає апеляційний суд за результа­тами розгляду справи.

10.       Дайте характеристику апеляційних підстав для скасування або зміни вироку чи постанови суду.