§ 2. Показання потерпілого

Показання потерпілого — це відомості, повідомлені ним на до­питі, що проведений у ході досудового розслідування у кримінальній справі чи в суді відповідно до вимог статей 166-171, 302-308 КПК України.

Предметом показань потерпілого є відомості про будь-які обстави­ни, які підлягають встановленню по даній справі, у тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідом­лені потерпілим дані, джерело походження яких невідоме (ч. 2 ст. 72 КПК). Предмет показань потерпілого, залежно від конкретної справи, може бути значно ширший, ніж показання свідків. Поряд із встанов­ленням обставин, що характеризують подію злочину (місце, час, спо­сіб), предметом показань потерпілого є суб'єктивне сприйняття ним ситуації злочину (наприклад, характеру загрози). Особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, вправі давати пока­зання після визнання її потерпілим у встановленому законом порядку. Давати показання — це право потерпілого, але не його обов'язок (ч. 3 ст. 49 КПК). Тому потерпілий, на відміну від свідка, не несе криміналь­ної відповідальності за відмову від дачі показань. Він згідно з ч. 4 ст. 72 КПК попереджається про кримінальну відповідальність лише за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України. Крім того, до потерпілого за неявку може бути застосовано привід, а за злісне ухилення від явки до суду, органів досудового слідства або дізнання він може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 185³ або ст. 185⁴КУпАП

Показання потерпілого перевіряються шляхом аналізу їх змісту, співставлення з іншими доказами, провадження повторних або нових слідчих дій (очних ставок, відтворення обстановки і обставин події тощо), провадження оперативно-розшукових заходів. Показання по­терпілого повинні оцінюватися нарівні з усіма іншими зібраними в справі доказами та не мають якихось переваг перед ними. Однак, оці­нюючи показання потерпілого, слід враховувати: по-перше, що він особисто заінтересований у результатах розслідування і розгляду спра­ви в суді, а це може вплинути на об'єктивність його показань. Потер­пілий з почуття помсти може перебільшити винуватість підозрювано­го чи обвинуваченого у вчиненні злочину; по-друге, факт його озна­йомлення з матеріалами справи в порядку ст. 217 КПК, а також при­сутність його при дослідженні обставин справи в суді і в зв'язку з цим можливість корегування ним своїх показань; по-третє, умови сприй­няття ним обставин вчинення злочину, на які впливають як суб'єктивні фактори (зокрема, його психологічний стан під час вчинення злочинних дій), так і об'єктивні фактори.