Розділ ІІ Предмет і метод правової статистики. Роль правової статистики в забезпеченні законності в Україні - § 3. Методологія, методика та методи правової статистики
§ 3. Методологія, методика та методи правової статистики
Самостійність кожної науки обумовлюється не тільки чіткою окрес- леністю власного предмета, а й специфікою її методу. Питання методу (у широкому розумінні цього терміна) тісно пов’язане з такими категоріями, як методологія та методика.
Методологія правової статистики базується на системі принципів наукового осмислення кількісних особливостей правових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, для чого застосовує філософські, загальнотеоретичні та математично обґрунтовані способи пізнання об’єктивної реальності у правовій сфері суспільного життя.
Методика правової статистики — це сукупність методів і способів, які мають підбиратися для кожного окремо взятого дослідження з урахуванням його мети, особливостей досліджуваної сукупності, наявності матеріально-технічної бази тощо. Як і в статистичних дослідженнях будь-якої галузі статистики, на кожному етапі статистичного дослідження правової статистики може застосовуватися декілька різних методів, тобто кожен з етапів дослідження у правовій статистиці має свою методику.
За формою основні етапи дослідження у правовій статистиці збігаються з основними етапами будь-якого статистичного дослідження. Це: 1) підготовчий етап; 2) статистичне спостереження; 3) статистичне зведення і групування первинних даних; 4) математичний аналіз, обчислення узагальнюючих показників; 5) науково-теоретичне осмислення статистичної інформації; 6) оприлюднення отриманих та оброблених даних у зведеному, знеособленому вигляді. Але особливість предмета правової статистики наповнює універсальну для всіх галузей статистичної науки форму дослідження спеціальним змістом, пов’язаним із правовою сферою життєдіяльності суспільства, що дає можливості вивчити її більш глибоко та детально.
При проведенні статистичного дослідження в правовій статистиці використовуються (залежно від етапу статистичного дослідження) різні методи: 1) метод масового статистичного спостереження; 2) метод групувань, 3) метод відносних величин; 4) метод середніх величин; 5) індексний метод; 6) 7) табличний метод; 8) графічний метод; 9) метод кореляції, інші математичні методи. Розглянемо їх застосування в правовій статистиці більш докладно.
Один із найголовніших методів правової статистики (як і статистики взагалі) — метод масового статистичного спостереження. З огляду на те, що правову статистику цікавить правовий аспект суспільного життя, який має (або може мати) вплив на суспільство в масштабах відносно великих адміністративних одиниць (району, міста, регіону, держави, співдружності держав, світової спільноти), дослідження мають проводитися з урахуванням обраного масштабу. Зважаючи на те, що фіксуються не всі правовідносини, які виникають у суспільстві (певна латентність притаманна майже всім секторам правової життєдіяльності), стовідсоткової вірогідності результатів проведеного дослідження теоретично досягнути неможливо. Це особливо важливо розуміти й враховувати при вивченні злочинності. Утім принципова неможливість охопити всю сукупність досліджуваного явища певною мірою компенсується можливістю отримання даних із заздалегідь відомим відсотком вірогідності. Це досягається завдяки використанню закону великих чисел, який проявляється лише при достатньо великій масі зареєстрованих фактів.
Метод групувань. У сфері правових явищ нема повної однорідності — різними за своєю природою та проявами є цивільні, адміністративні та кримінально-правові відносини. Однак і в межах однієї галузі права однорідності немає. Так, наприклад, у кримінальному праві різні види злочинів якісно відрізняються один від одного. Можливість аналітичного осмислення різнорідних феноменів у правовій статистиці досягається застосуванням методу групувань, який полягає у виділенні в досліджуваній сукупності найважливіших типів, характерних груп та підгруп за істотними ознаками (зокрема, групування всіх вчинених злочинів за їх видами; розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком, статтю, родом занять; розподіл усіх адміністративних справ за видами правопорушень тощо). Застосування цього методу дає можливість здійснити класифікацію та типологізацію правових явищ і процесів, що вивчаються.
Табличний метод широко використовується для оформлення результатів статистичного дослідження. Така форма викладення інформації, насиченої цифрами, спрощує її сприйняття й дозволяє порівняно легко простежити основні тенденції (тренд) розвитку злочинності, виділити найбільш проблемні територіальні ділянки тощо.
Графічний метод характеризується ще більшою наочністю, ніж табличний. Графічний образ може складатися не тільки з абстрактних фігур (стовпчиків, ліній, кругів і т. п.), а й використовувати більш складні зображення, які поряд із доведенням інформації до широких верств населення можуть нести в собі впливове емоційне навантаження і навіть здійснювати виховні функції. Функція графічного методу найчастіше обмежується вимогами раціональності, інформативності, точності, наочності.
Метод відносних величин дозволяє обчислити співвідношення структурних елементів правових явищ та співвідношення правових явищ і процесів з іншими соціальними явищами. Залежно від мети дослідження можна отримати дані про числове співвідношення внутрішньої структури сукупності (наприклад, пропорційне співвідношення корисливих злочинів із насильницькими), визначити ступінь криміногенності тієї чи іншої території, зробити висновки про зміни в кількісних та якісних показниках злочинності протягом певного періоду і т. д.
Метод середніх величин полягає в обчисленні типового розміру ознаки, який одним числом у конкретних умовах простору і часу характеризує досліджувану сукупність. Так, зокрема, можна підрахувати, скільки в середньому справ розглядається одним суддею протягом року, і мати уявлення про ступінь завантаженості суддів. Можна також підрахувати середній вік осіб, засуджених протягом певного періоду, і зробити висновки про «омолодження» чи «дорослішання» злочинців, що дозволить точніше спланувати роботу з групою ризику. Сфера застосування середніх величин є дуже широкою, але середні показники обов’язково мають доповнюватися іншими відомостями (індивідуальними показниками) про сукупність і підраховуватися лише у відносно однорідних сукупностях.
Індексний метод дає змогу охарактеризувати співвідношення величин складного явища в часі або між окремими об’єктами (наприклад, для правової статистики важливим є такий показник, як індекс інфляції). Індексний метод також дає можливість порівняти між собою якісно різнорідні елементи, які безпосередньо є непорівнянними. Ці можливості методу в правовій статистиці практично не застосовуються, хоча окремими науковцями висуваються пропозиції щодо присвоєння кожному злочину індексу суспільної небезпечності.
Кореляційний метод дозволяє встановити наявність або відсутність взаємозв’язку між різноманітними явищами суспільного життя і за наявності такого взаємозв’язку обчислити його щільність. Так, наприклад, окремими дослідженнями встановлено наявність кореляційного зв’язку між рівнем злочинності та рівнем безробіття.
Використання інших математичних методів може бути обумовлене специфікою конкретного дослідження, необхідністю поглибленого вивчення окремого правового феномену, особливостями галузі правової статистики.