§ 3. Методологія, методика та методи статистичної науки

Методологія взагалі — це вчення про метод пізнання. Методологія статистичної науки — це система принципів наукового пізнання, яка охоплює світогляд, філософські та загальнотеоретичні підходи щодо визначення особливостей методів цієї науки.

Закон України «Про державну статистику» зазначає, що статистич­на методологія — це сукупність науково обґрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально- економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок збирання, опрацювання й аналізу статистичної інформації. Статистична методо­логія базується на результатах наукових досліджень, міжнародних рекомендаціях та досвіді статистичної практики з урахуванням національно-історичних особливостей країни. Основні положення статистичної методології підлягають опублікуванню. Статистична методологія є основою для складання звітно-статистичної документа­ції та проведення статистичних спостережень.

Метод — це конкретний захід, спосіб дії або пізнання. За сферою застосування методи поділяються на загальнонаукові та спеціальні. Загальнонаукові методи є універсальними і можуть застосовуватися в будь-якій галузі науки. До цих методів належать усі діалектичні та загальнофілософські методи вивчення дійсності (методи системно- структурного аналізу, синтезу, описовий метод, метод порівняння тощо). Спеціальні методи мають більш вузьку сферу застосування, але дають можливість пристосування загальнонаукових методів до потреб конкретної галузі науки. У статистиці використовуються такі методи, як метод масового статистичного спостереження, метод гру­пувань, табличний, графічний методи, метод відносних величин, метод середніх величин, індексний метод, метод кореляції, інші ма­тематичні методи.

Методика — це сукупність методів і способів оптимального здій­снення будь-якої справи. Зрозуміло, що використання лише одного метода при вирішенні складного завдання (а всі явища та процеси, що вивчає статистика, є складними та багатофакторними) навряд чи при­веде до успіху. Тому при виконанні конкретного завдання з усього арсеналу методів обираються декілька, які є найбільш доцільними для вирішення саме цього завдання. На кожному етапі статистичного до­слідження може застосовуватися набір різних методів, тобто кожен з етапів статистичного дослідження має свою методику.

Основними етапами статистичного дослідження є:

1.  Підготовчий етап. На ньому відбувається первинне вивчення проблеми дослідження, літератури, даних попередніх досліджень (якщо такі є), визначається понятійний апарат, комплексно вирішують­ся проблеми методологічного, ресурсного і матеріально-технічного забезпечення.

2.  Статистичне спостереження. Основним його завданням є отри­мання певних даних щодо досліджуваних ознак від кожної одиниці  статистичної сукупності шляхом реєстрації (обліку) їх на підставі ре­тельно розробленої програми.

3.  Статистичне зведення і групування первинних даних має завдання всебічно систематизувати матеріали статистичного спосте­реження. Сутність цього етапу статистичного дослідження зводиться до групування зареєстрованих одиниць сукупності за певними озна­ками, обчислення групових і загальних підсумків, проектування та­блиць і занесення до них даних. Результати зведеної обробки статис­тичних матеріалів зображують у вигляді системи таблиць та графічних ілюстрацій. Метод групувань дає змогу виділити в досліджуваній су­купності певні типи явищ, охарактеризувати їх структуру, виявити наявність чи відсутність взаємозв’язків між показниками тощо.

4.  Математичний аналіз, обчислення узагальнюючих показни­ків передбачає проведення аналізу даних на основі обчислення уза­гальнюючих показників: абсолютних, відносних і середніх величин, статистичних коефіцієнтів, показників варіації ознак і динаміки явищ, індексів та показників, що характеризують щільність зв’язку між яви­щами і т. д. Цей етап статистичного дослідження дозволяє більш гли­боко розкрити причинно-наслідкові зв’язки досліджуваних явищ, ви­значити вплив, взаємодію та взаємозалежність різних чинників.

5.  Науково-теоретичне осмислення статистичної інформації — це надання науково обґрунтованої оцінки вивченому явищу дослідни­ком, формування висновків і рекомендацій щодо ефективності контр­олю за ним, розробка заходів впливу на досліджуване явище та про­гнозування можливих економічних і соціальних наслідків того чи ін­шого втручання в існуючий стан речей. Науково-теоретичне осмислен­ня статистичної інформації дослідником може мати як науковий, так і практичне значення.

6.  Оприлюднення отриманих та оброблених даних — це заключ­ний етап статистичного дослідження. У ст. 24. Закону України «Про державну статистику», який визначає порядок та умови доступу до статистичної інформації, зокрема, вказується, що доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом: 1) систематичної публікації її в дру­кованих виданнях; 2) поширення її засобами масової інформації; 3) безпосереднього її надання органам державної влади й органам місце­вого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам.

Перелічені етапи статистичного дослідження, як правило, відокрем­лені між собою в часі та реалізуються різним колом виконавців. Водно­час вони щільно пов’язані між собою. Так, ще на стадії підготовки дослідження і проведення статистичного спостереження враховують спе­цифіку завдання з вивчення досліджуваного об’єкта, цьому підпорядко­вана обробка первинних даних, під час якої здійснюється їх аналіз. Усі етапи статистичного дослідження підкорені єдиній меті — вивченню досліджуваного явища та здійсненню ефективного впливу на нього.