§ 2. Поняття та предмет науки статистики

Термін «статистика» у практичній і науковій сферах може тлума­читися по-різному. По-перше, під статистикою розуміють галузь прак­тичної діяльності, спрямованої на збирання, обробку та аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів. По-друге, статистику розгля­дають як галузь знань, тобто як спеціальну наукову дисципліну (ста­тистичну науку) й відповідно як навчальну дисципліну, що викладають у вищих закладах освіти всіх рівнів. По-третє, статистикою вважають сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ чи окре­мого питання. Наведені тлумачення лише на перший погляд суперечать одне одному. Насправді ж вони з різних сторін ілюструють статистику як науку. А ми знаємо, що самостійною будь-яка наука може визнава­тися тільки за наявності в неї таких необхідних складових, як предмет та метод.

Предметом пізнання будь-якої науки є властивості та відносини об’єктів, що зафіксовані у досвіді, включені у процес практичної ді­яльності людини й досліджуються з певною метою в межах конкретних умов та обставин. Предметом статистичної науки є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів у їх нерозривному зв’язку з їх якісною характеристикою в конкретних умовах простору та часу.

Специфіка предмета науки статистики полягає в такому:

1.  Статистика вивчає масові явища та процеси. Статистичному до­слідженню можуть піддаватися ті явища і процеси, що складаються з достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Статистика вивчає закономірності змін кількісних характеристик на підставі масового узагальнення фактів.

2.  Статистика вивчає суспільні явища й процеси та ті природні явища й процеси, які мають або можуть мати вплив на життєдіяльність і розвиток суспільства. Життя та розвиток суспільства є складним, різноманітним, динамічним і має незворотній характер. На розмір і динаміку суспільних явищ і процесів впливає велика кількість чин­ників, які можуть охоплюватися предметами різних наук, причому не всі означені чинники є наслідком дій людини.

3.  Предмет статистики характеризує кількісні особливості соціаль­них та пов’язаних із ними природних процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним складом. Кількість та якість є взаємопов’язаними філо­софськими категоріями. Якість — це сутнісна визначеність будь-якого феномену (речі, явища, процесу). Як правило, при взаємодії з іншими речами, явищами, процесами кожен із феноменів проявляє різні свої властивості (групи властивостей), і у цьому сенсі можна констатувати багатоякісність означеного феномену. Кількість визначається певною величиною, числом, обсягом, темпами перебігу процесів, ступенем розвинутості тих чи інших властивостей тощо. На відміну від якісних кількісні зміни не одразу тягнуть за собою перетворення одного фено­мену на інший. Для кожного феномену існує своя міра кількості, в меж­ах якої він не втрачає свою якість і залишається собою.

У зв’язку з цим предмет статистичної науки може набирати форму цифрових (кількісних) або якісних показників, як: обсяг, рівень, кількіс­ні співвідношення і пропорції, темпи розвитку тощо. Важливо розуміти, що з діалектичної точки зору зміна кількості може викликати зміну якості, але не завжди є можливість відбиття цієї зміни цифровим спосо­бом. Так, наприклад, історія розвитку соціуму свідчить про те, що кіль­кісні зміни обсягу здобуття (виробництва) необхідних для життєдіяль­ності людини речей тягли за собою якісні зміни суспільного ладу.

4.  Істотним у визначенні предмета статистики є те, що вона вивчає явища в конкретних умовах простору й часу. Це ті самі чотири виміри (тримірний простір — висота, ширина, довжина — й незворотній за напрямком час), які надають статистичним дослідженням конкретики й дають можливість практичного користування отриманими даними. Необхідність такої конкретизації в першу чергу обумовлена тим, що явища суспільного життя безперервно змінюються, розвиваються, тому для їх вимірювання і встановлення закономірностей слід обов’язково конкретизувати, на якій території і за який проміжок часу або на яку дату ми вивчаємо явище. Будь-які цифри, наведені без зазначення конкретної території та часу, не мають сенсу.

Отже, статистика — це самостійна наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних та пов’язаних з ними природних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкрет­них умовах простору й часу.