§ 6. Управління фірмою. Менеджмент та його основні функції

Діяльність фірми в ринковій економіці потребує ефективного ме­неджменту, управління фірмою з орієнтацією на її середовище.

Менеджмент (англ. management, від manage — керувати, від лат. manus — рука) — це керування людьми, управління соціально- економічними процесами на рівні організації, фірми, підприємницької структури.

Управлінська праця за своєю природою і змістом є творчою, інте­лектуальною працею, властивою будь-якому комбінованому робочому процесу.

Предметом управлінської праці є трудова діяльність людей. За визначенням М. П. Фоллетт, менеджмент — це забезпечення виконан­ня роботи за допомогою інших осіб. Однак трудова діяльність людей досить складна. Тому для прийняття правильних управлінських рішень менеджеру необхідна широка інформація про всі процеси на підпри­ємстві. Саме вона і стає специфічним предметом управлінської праці, опосередковує вплив менеджменту на трудову діяльність.

Засобами управлінської праці вважають усі засоби роботи з інфор­мацією, зокрема засоби зв’язку, організаційної, обчислювальної, комп’ютерної та іншої техніки.

Технологія управлінської праці у власному розумінні цього понят­тя — це опрацювання інформації та прийняття на її основі управлін­ського рішення.

Результатом управлінської праці є досягнення поставленої мети. У ділових фірмах, де дії та рішення менеджерів мають економічний характер, ефективність менеджменту вимірюється за допомогою еко­номічних показників та результатів (доходів, прибутку, платоспромож­ності, частки ринку, що належить фірмі, та ін.).

Процес менеджменту (управлінської діяльності) передбачає ви­конання певних функцій:

1)   планування — формулювання цілей та загальних напрямів ді­яльності фірми; розробка системи планів організації;

2)  організовування — формування внутрішньої структури органі­зації; розподіл повноважень і відповідальності між працівниками (ви­конавцями); постановка перед ними цілей та конкретних завдань;

3)  мотивація — спонукання працівників до активної економічної діяльності за допомогою як зовнішніх (матеріального стимулювання у вигляді зарплати, премій, гонорарів, виплати частини прибутку ком­панії тощо; морального заохочення працівників), так і внутрішніх факторів (формування у працівників внутрішньої потреби у праці);

4)   контроль — перевірка і співставлення фактичних результатів діяльності фірми з плановими, корегування дій виконавців;

5)   координування — забезпечення узгодженого функціонування всіх ланок організації шляхом обміну інформацією (установлення комунікацій).

Розрізняють рівні і сфери управлінської діяльності.

Стратегічний менеджмент включає формулювання генеральної мети менеджменту (місії, філософії організації); прогнозування шляхів, способів та результатів її досягнення з урахуванням різноманітних чинників; розроблення стратегічного плану організації.

Оперативний менеджмент визначає практичну діяльність із реалізації стратегії організації.

Самостійну систематизацію має менеджмент окремих сфер і на­прямів діяльності.

Виробничий менеджмент передбачає організацію та управління ви­робничою функцією фірми. Він пов’язаний з прийняттям управлінських рішень щодо забезпечення виробництва товарів відповідно до стандартів якості та в потрібній кількості, в призначений час і з мінімальними ви­тратами. У структурі виробничого менеджменту зазвичай виокремлюють виробниче планування, управління запасами та якістю продукції.

Інноваційний менеджмент спрямований на організацію та управ­ління інноваційними процесами в організації: генерування та відбір ідей, розроблення нової продукції, пробний маркетинг.

Менеджмент маркетингу концентрується навколо ринкової діяльнос­ті фірми з орієнтацією на споживача продукції. Він доповнюється комер­ційним маркетингом, що означає: вивчення, прогнозування та планування попиту на товари та послуги; організацію торгівлі; управління закупівлею товарів, їх запасами, рекламою, комерційними угодами та ін.

Фінансовий менеджмент пов’язаний із фінансами фірми, її гро­шовим господарством. Основними функціями фінансового менедж­менту вважають управління рухом коштів (грошових потоків), опера­ції з цінними паперами, аналіз фінансової звітності. У структурі фі­нансового менеджменту останнім часом вирізняють інвестиційний менеджмент як процес управління інвестиційною діяльністю компа­нії і менеджмент інвестиційних проектів.

Персонал-менеджмент відбиває систему поточного та перспектив­ного планування, організації, розвитку і стимулювання працівників із метою підвищення конкурентоспроможності фірми.

Управління на практиці реалізує спеціальна категорія людей — керівники, менеджери, управлінці.