Розділ 13 Буддизм

§ 1. Умови виникнення, розвитку та поширення

Загальна характеристика умов виникнення. Буддизм — це найстаріша зі світових релігій, що виникла у VI ст. до н. е. у стародавній Індії.

У середині VI ст. до н. е. індійське суспільство пере­живало відчутну кризу традиційного світогляду, який за­безпечував стабільність соціального буття, усталеність культурних, політико-економічних відносин і зв’язків. Розпад родової системи та перехід до землеробської ци­вілізації з сильним впливом сусідської спільноти призво­див до зміни звичаїв людей, орієнтованих на родопле- менні відносини. Стародавній індійський брахманізм пояснював і «освячував» саме ту систему життєвих коор­динат, де місце людини в суспільстві та мета її існуван­ня пояснювалися волею богів: за походженням людина належить до окремої касти (брахмани, кшатрії, вайш’ї, шудри) і належним чином виконує сукупність соціаль­них обов’язків — йде шляхом догодження богам, який в Індії традиційно називають карма-марга. За цим чітко ієрархічним принципом розбудовувалася сукупність соціальних стосунків, а надзвичайно високий статус брахмана як провідника божественного в земне і волода­ря таємного сакрального знання гарантував незмінність споконвічного порядку речей у світі.

За принципово нових історичних обставин підсилю­ються позиції представників військової шляхти— кшат- ріїв. Між ними та брахманами розпочалася боротьба за владу в індійських князівствах, яка призвела до появи військових династій. Зросла знедоленість нижчих каст, збільшилася кількість людей, що перебували поза пев- ною соціальною структурою індійського суспільства. Ці фактори призвели до зростання відчуття дестабілізації бут­тя, вторгнення хаосу, що порушує божественні встановлен­ня. За умов світоглядної кризи поширюються настрої соці­ального песимізму та невіри у традиційні цінності. Ці на­строї стимулювали пошук нових засобів розв’язання суспільних проблем та теоретичного обґрунтування основ індивідуального буття. Тому в Індії VI ст. до н. е. зростає кількість послідовників традицій тапасу — суворо аскетич­ного способу життя, який вимагає приборкання почуттєво- емоційних, тілесних зв’язків з навколишнім світом заради духовного самовдосконалення.

Життєвий шлях та діяльність Будди. Завжди, коли йдеться про східного мудреця, життя його овіяне над­звичайними легендами, які багато в чому дозволяють зрозуміти сутність віровчення.

Існує різне датування життя Будди, але найбільш по­ширеним є 566—486 рр. до н. е. Він народився в родині князя Шуддходани у північно-східній Індії і був назва­ний Сіддхартхою Гаутамою Шакьямуні (той, хто досяг мети). Хлопчик мав багато ознак того, що його чекає ве­лике майбутнє (золотавий колір шкіри, довгі мочки вух, довгі пальці рук та ін.). Було провіщено, що в майбутнь­ому принц стане або великим володарем, якщо його мо­лоді літа пройдуть безтурботно, або великим вчителем мудрості, якщо він зустрінеться зі стражданнями світу. Батько Сіддхартхи створив для нього максимально ком­фортні умови життя. Не виходячи за межі князівської сади­би, принц вивчав стародавню ведійну літературу, навички управління, правила етикету тощо. Але одного дня, вже після одруження та народження дитини, Сіддхартха ви­падково опинився за стінами палацу і тоді відбулися так звані «чотири зустрічі», які докорінно змінили його жит­тя. Він зустрівся з покритими виразками хворими, з людьми дуже похилого віку і з похоронною процесією. Таким чином принц дізнався про існування хвороб, бідності, старості та смерті, супутниками яких є страж­дання людей та їхніх близьких. Нарешті, він зустрів мо- наха-аскета, який вів досі невідомий для принца спосіб життя, сенсом якого є пошук істини.

Під впливом цих зустрічей Сіддхартха залишив свою родину і став аскетом, аби знайти джерело страждань та зрозуміти сенс буття. Протягом семи років він приборку­вав бажання тіла та зміцнював дух і волю. Одного разу, вже зовсім виснажений, принц дав собі обіцянку не вста­вати з-під дерева, аж доки йому не відкриється істина. Після того як Сіддхартха витримав спокуси чудовиська- демона Мари, на нього зійшло Просвітлення та відкри­лися таємниці істинного Знання. З цього часу принц от­римав нове духовне ім’я — Будда (Просвітлений).