Печать
PDF

Розділ 10 Католицизм - § 2. Структура Католицької Церкви

Posted in Учебные материалы - Релігієзнавство ( за ред. В.Д. Титова )

Рейтинг пользователей: / 7
ХудшийЛучший 

§ 2. Структура Католицької Церкви

Відповідно до рішень Вселенських Соборів, визнаних і католиками, і православними навіть у пізньовізантій- ські часи, передбачалася першість римської кафедри пе­ред іншими (римський примат). У наші часи є п’ять про­відних кафедр (Римська, Константинопольська, Олек­сандрійська, Антіохійська, Єрусалимська).

Після розколу 1054 р. в католицькому християнстві складається вчення про верховенство Папи Римського над усіма християнами. Його повний титул — «Єпископ Риму, намісник Ісуса Христа, спадкоємець князя апос­толів, верховний понтифік вселенської церкви, патріарх Заходу, примас Італії, архієпископ і митрополит Римсь­кої провінції, монарх Держави-Міста Ватикан, раб рабів Божих». Сам титул обумовлює особливий статус Папи Римського як спадкоємця керівництва церковним жит­тям християн із благословення Ісуса Христа. Ватикан займає невелику територію (44 га) і має ще близько двох десятків палаців у Римі з правом екстериторіальності. Земля Ватикану була подарована в 756 р. французьким королем Піпіном I Папі Стефану і стала називатися Папською областю (державою). У 1870 р. після об’єд­нання Італії Папська область була ліквідована, але в 1929 р. за домовленістю Папи Пія XI з Муссоліні відновлена.

Папа Римський обирається з’їздом (конклавом) кар­диналів довічно кваліфікованою більшістю (2/3 + 1 го­лос). Зараз офіційний список Пап представлений 262 іме­нами, включаючи нинішнього Іоанна Павла II (до обран­ня в 1978 р. — польський кардинал Кароль Войтила).

Уряд Ватикану називається Святий Престол. Адмі­ністративний апарат католицької церкви (Римська ку­рія) складається з державного секретаріату, дев’яти кон- грегацій, 12 рад, трьох трибуналів і трьох канцелярій. Крім вирішення кадрових церковних питань, контролю за обрядами, ведення монастирських справ, удоскона­лювання системи релігійної освіти і т.д., апарат като­лицької церкви координує діяльність низки політичних і громадських організацій — партій, профспілок, об’єд­нань молоді, жінок тощо.

За рішенням II Ватиканського собору при Папі ство­рений церковний синод із правом дорадчого голосу, у котрий входять вищі ієрархи католицької церкви, пред­ставники національних єпископських конференцій, чернечих орденів тощо. Цей орган розглядає найваж­ливіші питання розвитку католицької церкви.

Організаційна структура Католицької Церкви засно­вана на чітко ієрархічному принципі. Церковна ієрархія має чотири основні ступеня: дияконат, пресвітеріат (священики), єпископат, примат (сам Папа). Первин­ною структурною одиницею є прихід, на чолі якого стоїть настоятель, що має одного або двох помічників — вікаріїв. На відміну від мирян, священнослужитель пови­нен цілком присвятити себе служінню церкві. Тому ка­толицькому духівництву всіх рангів заборонено одружува­тися. У проведенні богослужінь, у благодійних і місіо­нерських справах священикам допомагають д’якони. Співтовариства католиків у межах окремої держави або адміністративної одиниці утворюють діоцези або єпархії на чолі з єпископами. Найбільш значні єпархії мають ранг архідіоцезів, очолюваних архієпископами. Менш значні церковні організації можуть не мати статусу діоце- за і називаються апостольськими адміністратурами.

Кілька єпархій складають митрополію на чолі з єпис­копом центрального діоцеза — митрополитом. Окремі церкви певної країни разом називаються Помісною Церквою. У більшості держав католицькі єпископи утворю­ють єпископську конференцію, що має досить широкі по­вноваження при вирішенні поточних проблем Помісної Церкви.

У цілому національні церкви є складовими єдиної централізованої Всесвітньої Церкви, первосвящеником якої й виступає Папа Римський. Саме він скликає собо­ри і головує на них, призначає вищих церковних ієрархів — кардиналів і єпископів.