§ 6. Течії іудаїзму

1.  Каббалістика (походить від «каббала» — переказ). Про неї стало відомо в Європі лише в XIV ст., хоча запо­чаткував її ще в І—ІІ чи в ІІ—ІІІ ст. Шимон Бен Йохай. За легендою, він протягом 12 років перебував у печері, де рятувався від переслідувань римлян. Після цього він от­римав тайне знання змісту Святого Письма і виклав його у книзі «Зогар» (сяйво).

Вважається, що пізнання Бога відбувається через пізнання світла — відчути це сяйво може лише людина, яка досягла особливого екстатичного стану під час звер­нення до Бога. Представники вчення Каббали вважа­ють, що все знання про світ було надане Богом вже Мой- сею (весь комплекс цих знань був у Святому Письмі).

Потрібно лише знайти ключ (шифр), який дасть змогу зрозуміти божу істину. Бог та світ утворюють єдність. Отже, пізнання природного світу і є пізнання Бога. Ключ до потаємного знання — це також 10 чисел та 22 літери івриту, тлумачення яких у Торі дає можливість отримати надлюдське знання світу.

2. Караїми (від слова караїм — той, хто читає). Течія виникла ще в VIII ст. Засновником вважаться Анан бен Давід. Головна ідея — відмовитися від усіляких комен­тарів, повернутися до письмової Тори. Це форма своє­рідного протестантизму — повернення лише до Свято­го Письма. Не випадково ортодоксальні рабини надалі вирішили обмежити доступ до вивчення Каббали. Неве­лика кількість караїмів живе в Україні та Литві.

3.  Хасидизм (від хасид — благочестивий). Засновни­ком був Ісраель бен Еліезер (1700—1760), що народився на территорії сучасної України. Отримав прізвисько Баал Шем Тов (скорочено Бешт) — «Той, що має добре ім’я».

Основна ідея хасидів — до Бога можна наблизитись не лише вивченням Тори, але й завдяки відчуттям щирого люблячого серця. Перед Богом слід відчувати радість, а не страх. Тому під час молитов хасиди танцюють і співають.

Хасидські спільноти групувалися навколо цадиків — праведних та досконалих людей. Після смерті Бешта ха­сидизм розколовся на декілька напрямків, найбільш ак­тивним з яких стала течія хабад.

Хабад — абревіатура слів «хокма» (мудрість), «біна» (ро­зум), «даат» (знання). Разом ці три слова визначають люд­ське знання в усій його повноті. У ХІХ ст. Шнеур Залман відновлює акцент на інтелектуалізації хасидизму — це було звертання до знання не тільки раціонального, але й того надраціонального, що надходить безпосередньо від Бога.

Раніше резиденція голови хабадників була в містечку Любавичі (на Смоленщині), тому цадики носили титул Любавичівський ребе. Після революції 1917 р. ребе зали­шив Росію, і його резиденція зараз у Нью-Йорку.