Розділ 7 Іудаїзм — національно-державна релігія єврейського народу - § 6. Течії іудаїзму
§ 6. Течії іудаїзму
1. Каббалістика (походить від «каббала» — переказ). Про неї стало відомо в Європі лише в XIV ст., хоча започаткував її ще в І—ІІ чи в ІІ—ІІІ ст. Шимон Бен Йохай. За легендою, він протягом 12 років перебував у печері, де рятувався від переслідувань римлян. Після цього він отримав тайне знання змісту Святого Письма і виклав його у книзі «Зогар» (сяйво).
Вважається, що пізнання Бога відбувається через пізнання світла — відчути це сяйво може лише людина, яка досягла особливого екстатичного стану під час звернення до Бога. Представники вчення Каббали вважають, що все знання про світ було надане Богом вже Мой- сею (весь комплекс цих знань був у Святому Письмі).
Потрібно лише знайти ключ (шифр), який дасть змогу зрозуміти божу істину. Бог та світ утворюють єдність. Отже, пізнання природного світу і є пізнання Бога. Ключ до потаємного знання — це також 10 чисел та 22 літери івриту, тлумачення яких у Торі дає можливість отримати надлюдське знання світу.
2. Караїми (від слова караїм — той, хто читає). Течія виникла ще в VIII ст. Засновником вважаться Анан бен Давід. Головна ідея — відмовитися від усіляких коментарів, повернутися до письмової Тори. Це форма своєрідного протестантизму — повернення лише до Святого Письма. Не випадково ортодоксальні рабини надалі вирішили обмежити доступ до вивчення Каббали. Невелика кількість караїмів живе в Україні та Литві.
3. Хасидизм (від хасид — благочестивий). Засновником був Ісраель бен Еліезер (1700—1760), що народився на территорії сучасної України. Отримав прізвисько Баал Шем Тов (скорочено Бешт) — «Той, що має добре ім’я».
Основна ідея хасидів — до Бога можна наблизитись не лише вивченням Тори, але й завдяки відчуттям щирого люблячого серця. Перед Богом слід відчувати радість, а не страх. Тому під час молитов хасиди танцюють і співають.
Хасидські спільноти групувалися навколо цадиків — праведних та досконалих людей. Після смерті Бешта хасидизм розколовся на декілька напрямків, найбільш активним з яких стала течія хабад.
Хабад — абревіатура слів «хокма» (мудрість), «біна» (розум), «даат» (знання). Разом ці три слова визначають людське знання в усій його повноті. У ХІХ ст. Шнеур Залман відновлює акцент на інтелектуалізації хасидизму — це було звертання до знання не тільки раціонального, але й того надраціонального, що надходить безпосередньо від Бога.
Раніше резиденція голови хабадників була в містечку Любавичі (на Смоленщині), тому цадики носили титул Любавичівський ребе. Після революції 1917 р. ребе залишив Росію, і його резиденція зараз у Нью-Йорку.