Розділ 8 Умовиводи та їх основні види. Дедуктивні умовиводи - 8.4. Умовні силогізми
8.4. Умовні силогізми
8.4.1. Суто умовний силогізм
Суто умовним силогізмом називається дедуктивний умовивід, засновки і висновок якого є умовними судженнями. Структура такого силогізму:
а — b.
b_ — _с
а — с.
Наприклад:
Якщо розшукова собака візьме слід, то ми знайдемо злочинця.
Якщо ми знайдемо злочинця, то одержимо нагороду.
Якщо розшукова собака візьме слід, то ми одержимо нагороду.
Висновок у суто умовному силогізмі ґрунтується на правилі: наслідок наслідку є наслідок підстави.
Зрозуміло, що суто умовний силогізм може будуватися як досить довгий ланцюжок умовних силогізмів за схемою
8.4.2. Умовно-категоричний силогізм
Сама назва цього виду силогізмів вказує на його склад. Умовно-категоричним силогізмом називається дедуктивний умовивід, у якому один з засновків є судженням умовним, а другий засновок і висновок — категоричними.
Якщо йде дощ, то асфальт мокрий.
Дощ йде.
Асфальт мокрий.
Нам відомо, що умовне судження складається з двох простих: антецедента і консеквента. Наведені силогізми будуються від ствердження підстави (у другому засновку) до ствердження наслідку (у висновку):
Така структура умовно-категоричного силогізму називається стверджуючим модусом (modus ponens, MP), тому що думка випливає від твердження підстави до твердження наслідку. Теоретично можна було б уявити, що існують ще три правильні модуси:
Перший з цих уявних модусів будується від ствердження наслідку до ствердження підстави. Якщо складне судження умовне, а не еквівалентне, то наслідок може випливати з різних підстав — дорога може бути мокрою, коли дощ вже давно скінчився, після відлиги взимку, після сильного туману, після поливання. Тому цей модус хибний.
Наступний модус будується від заперечення підстави до заперечення наслідку. В умовному судженні наслідок може випливати з різних підстав, тому заперечення підстави ще не свідчить про те, що наслідок не реалізований. Тому і цей модус є хибним.
Останній же, заперечний модус (modus tollens, МТ) будується від заперечення наслідку до заперечення підстави, і є правильним. Застосування ж модусів (М*) і (М**) веде к поширеним помилкам.