8.2. Дедуктивні умовиводи

8.2.1. Безпосередні умовиводи

Безпосереднє знання людина одержує за допомогою органів почуттів. Розглядаючи квітку, ми безпосередньо дізнаємось про її колір і зовнішній вигляд. Безпосередній умовивід, на відміну від безпосереднього знання, обов’язково використовує міркуван­ня. Для здійснення безпосереднього умовиводу необхідне знан­ня певних правил.

Існує декілька видів безпосередніх умовиводів, а саме: 1) за правилами логічного квадрата; 2) за правилами модальних суд­жень; 3) за правилами перетворення судження; 4) за правила­ми обернення судження: 5) за правилами протиставлення пре- дикатці. Оскільки правила логічного квадрата і правила модаль­них суджень розглянуті вище, розберемо логічні операції із судженнями.

Перетворення — це логічна операція, що дозволяє від суджен­ня «суб’єкт—зв’язка—предикат» (S—Р) перейти до судження «суб’єкт—зв’язка—заперечення предиката» (S—не-Р).

При виконанні логічних операцій із судженнями важливо, щоб зміст судження залишався незмінним. Для цього необхідно виконувати такі правила: при перетворенні змінюється якість су­дження, але ніколи не змінюється його кількість. Це правило пов’язане з відношенням термінів S і P у судженні.

 

Загальствердне судження при перетворенні переходить у суд­ження загальнозаперечне: S+AP—> S+Е не-Р+.

Дійсно, «Будь-який злочин — кримінальне правопорушен­ня» — «Жодний злочин не є некримінальним правопорушен­ням». Суб’єкт цілком входить до обсягу предиката, а з заперечен­ням предиката не має нічого спільного, що видно з рисунка.

S+EP+^ S+Ане-Р-: «Жоден студент не є школярем» — «Усі студенти є нешколярами».

Часткове судження після операції перетворення залишається частковим судженням: «Деякі студенти не є відмінниками» — «Деякі студенти є невідмінники».

Якщо судження, що підлягає операції перетворення, вже має заперечення предиката, то за законом подвійного заперечення предикат після перетворення стає позитивним поняттям: — Р = Р. Так, «Деякі громадяни — недієздатні»—«Деякі громадяни не є дієздатними».

Обернення — логічна операція, що дозволяє від судження «суб’єкт—зв’язка—предикат» (S—Р) перейти до судження «пре- дикат—зв’язка—суб’єкт» (Р—S).

Основна вимога операції — залишити зміст судження незмін­ним, а це можливо тільки тоді, коли розподіленість термінів у судженні не змінюється.

Загальнотвердне судження має два варіанти відношення тер­мінів: S+АР- і S+АP+. Внаслідок обернення отримуємо відпо­відно: P—S+ і P+—S+. Перший варіант відповідає частково- ствердному судженню P-K+: «Усі прокурори мають вищу освіту»— «Дехто з тих, хто має вищу освіту, — прокурори». Другий варіант відповідає загальноствердному судженню P+АS+: «Кожна люди­на має право на свободу віросповідання»—«Усі, хто має право на свободу віросповідання, — люди».

Загальнозаперечне судження має один варіант розподіленості термінів, а саме: S+EP+. Такий варіант залишається і після обернен­ня: P+ES+. «Жодне адміністративне правопорушення не є злочи- ном»—«Жодний злочин не є адміністративним правопорушенням».

Частковоствердне судження обертається в частковоствердне або, що трапляється значно рідше, у загальствердне. Перший варіант: S-ІР—>P-!S-. «Деякі студенти відмінники» — «Деякі відмінники студенти». Другий варіант: S-№+ ^ P+АS-. «Деякі книги — підручники»— «Усі підручники — книги».

Частковозаперечне судження операції обернення не підля­гає. Це пов’язано з тим, що судження S^P+ при оберненні стає нечітким за змістом P+ES- внаслідок того, що предикат у запе­речному судженні не може бути нерозподіленим. «Деякі студен­ти не відмінники». — «Усі відмінники не є деякими студентами».

Протиставлення предикату — це логічна операція, що дозво­ляє від судження «суб’єкт—зв’язка—предикат» (S—Р) перейти до судження «заперечення предиката—зв’язування—суб’єкт» (не- Р—S»). Протиставлення предикату виконується так: судження S—P перетворюється на S—не-Р, а потім обертається в не-Р—S.

Загальноствердне судження при операції протиставлення пре­дикату переходить у загальнозаперечне: SAP ^ SE^-P ^ не-PES. «Кожен законослухняний громадянин сплачує податки зі своїх доходів»—«Жоден законослухняний громадянин не є несплачую- чим податки зі своїх доходів»— «Жоден з тих, хто не платить по­датки зі своїх доходів, не є законослухняним громадянином».

Загальнозаперечне судження переходить до частковоствердно- го: SEP^ SАне-Р ^ не-PIS. «Жоден суддя не має права займатися підприємницькою діяльністю»—«Усі судді є такими, що не мають права займатися підприємницькою діяльністю»—»Деякі з тих, хто не має права займатися підприємницькою діяльністю, — судді».

Частковоствердне судження протиставленню предикату не підлягає. Це пов’язано ось з чим: SIP перетворюється на SОне- Р, а частковозаперечне судження операції обернення не підлягає.

Частковозаперечне судження: SОP ^ SI не-Р ^ не-PIS. «Деякі реферати не були зачитані»—«Деякі реферати були незачитані»— «Дещо з того, що залишилося незачитаним, це реферати».