§ 3. Порядок призначення і проведення ревізії

Ревізії призначаються наказом (розпорядженням) вищого або упо­вноваженого органу.

Планова ревізія (у межах державного фінансового контролю) про­водиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяль­ності підконтрольного підприємства та плану роботи органу державної контрольно-ревізійної служби за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого здійснюється така ревізія. її ще називають виїзною.

Позапланова ревізія може проводитися лише за наявності підстав для її здійснення та рішення суду.

Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводити­ся частіше одного разу на квартал, а планова — частіше одного разу на календарний рік.

Позапланові ревізії суб’єктів господарської діяльності незалежно від форм власності проводять органи державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, ухваленим на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії, дати її початку і закін­чення, документи, що свідчать про виникнення підстав для проведен­ня такої ревізії, а також інші відомості на вимогу суду.

Кожній ревізії має передувати ретельна підготовка, від проведення якої залежатиме якість ревізії.

Перш за все необхідно вирішити основні організаційні питання майбутньої ревізії. Залежно від виду ревізії, її об’єкта і характеру на­явних матеріалів слід вирішити, повну чи часткову ревізію проводити; її треба проводити зусиллями одного ревізора чи необхідно організу­вати групу із декількох бухгалтерів-ревізорів; чи слід залучати до групи інших спеціалістів і яких саме. В наказі (розпорядженні) про призначення ревізії потрібно вказати об’єкт ревізії, прізвище ревізора, якому доручено її проведення, або склад групи, обов’язково встанови­ти строк проведення ревізії.

У наказі (розпорядженні) не рекомендується надавати ревізору будь-які вказівки щодо проведення ревізії. Усі необхідні вказівки на­даються в «програмі ревізії», в якій повинні бути встановлені її осно­вні завдання.

При підготовці «програми ревізії» використовуються всі матеріали, що стосуються об’єкта ревізії, які має ревізійна установа: нормативні акти, затверджені плани і звіти, акти попередніх ревізій і заходи щодо їх результатів тощо. Також треба ознайомитися з якістю і строками надання бухгалтерської звітності, наявними сигналами про порушення, незаконні прибутки та сумнівні операції, а також з поточним листуван­ням на підконтрольній установі.

У цій підготовчій роботі активну участь мусить брати ревізор. У разі відсутності бухгалтерського обліку на об’єкті контролю ревізор складає акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручаєть­ся об’єкту контролю у тому самому порядку, що і акт ревізії. Ревізорам забороняється брати участь у поновленні бухгалтерського обліку на об’єкті контролю, а потім проводити ревізію поновленого ними обліку.

За таких обставин ревізія не вважається здійсненою і ревізійна уста­нова має право удруге організувати та провести ревізію об’єкта контролю, зокрема в плановому порядку протягом того ж календарного року.

На підставі акта про відсутність бухгалтерського обліку ревізійна установа пред’являє письмові вимоги об’єкту контролю щодо приве­дення обліку у відповідність із законодавством та інформує про це вищу організацію об’єкта контролю.

Керівник об’єкта контролю має забезпечити поновлення бухгал­терського обліку в строк не більше як два місяці з дати надіслання ревізійною установою відповідних вимог.

Усі матеріали, зібрані ревізором до виїзду на підконтрольне під­приємство чи в установу, кладуться в основу «програми ревізії», яка вручається ревізору чи керівнику групи перед виїздом в підконтрольну установу.

Програма стосовно проведення документальної ревізії повинна бути єдиною, незалежно від того, проводиться ревізія одним ревізором, групою ревізорів чи комплексною бригадою. Єдина програма комп­лексної бригади ревізорів забезпечить цілеспрямоване проведення ревізії і всебічне вивчення кожного поставленого питання.

Неприпустимо, аби при проведенні комплексної ревізії залучені до участі в ній спеціалісти працювали кожен за своєю окремою програ­мою, іноді не пов’язаною із загальною програмою ревізії. Зрозуміло, що таке становище успіху ревізії не забезпечує.

Потрібно за десять днів до здійснення планової ревізії надіслати письмове повідомлення підконтрольній установі про проведення ре­візії із зазначенням дати її початку та закінчення.

Крім того, проведення планових ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби можливе одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нараху­ванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів). При цьому порядок координації дій визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 11 Закону України від 26 січня 1993 р. «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»)