Печать
PDF

1.3. Наслідки реалізації небезпек навколишнього середовища - 1.3.2. Загальна оцінка небезпек

Posted in ОБЖ - Безпека життєдіяльності (Ковжога,Малько,Полєжаев)

 

 

1.3.2.  Загальна оцінка небезпек

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, природному чи техногенному середовищам тощо.

Виникає необхідність визначення кількісної міри оцінки наслідків реалізації небезпеки.

Кількісною оцінкою шкоди, заподіяної небезпекою, є збиток. Кожен окремий вид збитку має своє кількісне вира­ження (одиниці виміру). Наприклад, кількість загиблих людей, вартість пошкодженого майна тощо. Найбільш універсальний кількісний спосіб визначення збитку - це вартісний, тобто ви­значення збитку в грошовому еквіваленті. Але оцінка збитку не дає повного уявлення про небезпеку, не дозволяє прийняти рі­шення щодо застосування запобіжних заходів.

Іншою важливою характеристикою небезпеки є її ймові­рність або частота, з якою вона відбувається. Але ймовірність також не може повністю характеризувати наслідки небезпеки, тому що вона не має ознак збитків.

Універсальною характеристикою небезпеки, яка уза­гальнює в собі як можливу шкоду від небезпеки, так і можли­вість її реалізації, є ризик.

Згідно з ДСТУ 2293-99 “ризик - це ймовірність заподі­яння шкоди з урахуванням її тяжкості”. Чисельно ризик визна­чається як добуток ймовірності виникнення небезпеки на очікуваний розмір збитків, які може завдати реалізована не­безпека:

R = РА- D,

де РА - ймовірність виникнення небезпеки;

D - очікуваний розмір збитків, які може завдати реа­лізована небезпека.

Оскільки ймовірність - величина безрозмірна, одиниця виміру ризику є одиницею виміру збитку. У випадку, коли ри­зик D оцінюється для одної одиниці (для одної людини, одного літака тощо) чи оцінюється ризик виникнення будь-якої ситуа­ції, коли збиток оцінюється одиницею (одна людина, 1 - так, ситуація виникне) величина ризику чисельно дорівнює ймовір­ності реалізації небезпеки.

Для визначення рівня небезпеки та необхідності вжиття заходів запобігання реалізації небезпек використовують матри­цю оцінки ризиків (табл. 13), яка складається з урахуванням ка­тегорій серйозності небезпек (табл. 11) та рівнів ймовірності небезпек (табл. 12).


 

З використанням матриці ризиків введені індекси ризику небезпеки, які враховують одночасно серйозність та ймовірність небезпеки. Вагомість індексу небезпеки визна­чається :

індекс ризику небезпеки = серйозність небезпеки х ймо­вірність небезпеки.

 

По суті, індекс ризику небезпеки (табл. 14) дорівнює максимально допустимому рівню математичного очікування шкоди, до якої призводить реалізація конкретної небезпеки.

Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фоново­го) рівня.

Прийнятним вважається такий рівень ризику, якій суспі­льство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-еконо- мічні та соціальні можливості на цьому етапі свого розвитку.

Гранично допустимий ризик - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірний ризик характеризується надзвичайно високим рівнем, який здебільшого призводить до негативних наслідків.