1.3. Наслідки реалізації небезпек навколишнього середовища - 1.3.2. Загальна оцінка небезпек
1.3.2. Загальна оцінка небезпек
Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, природному чи техногенному середовищам тощо.
Виникає необхідність визначення кількісної міри оцінки наслідків реалізації небезпеки.
Кількісною оцінкою шкоди, заподіяної небезпекою, є збиток. Кожен окремий вид збитку має своє кількісне вираження (одиниці виміру). Наприклад, кількість загиблих людей, вартість пошкодженого майна тощо. Найбільш універсальний кількісний спосіб визначення збитку - це вартісний, тобто визначення збитку в грошовому еквіваленті. Але оцінка збитку не дає повного уявлення про небезпеку, не дозволяє прийняти рішення щодо застосування запобіжних заходів.
Іншою важливою характеристикою небезпеки є її ймовірність або частота, з якою вона відбувається. Але ймовірність також не може повністю характеризувати наслідки небезпеки, тому що вона не має ознак збитків.
Універсальною характеристикою небезпеки, яка узагальнює в собі як можливу шкоду від небезпеки, так і можливість її реалізації, є ризик.
Згідно з ДСТУ 2293-99 “ризик - це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості”. Чисельно ризик визначається як добуток ймовірності виникнення небезпеки на очікуваний розмір збитків, які може завдати реалізована небезпека:
R = РА- D,
де РА - ймовірність виникнення небезпеки;
D - очікуваний розмір збитків, які може завдати реалізована небезпека.
Оскільки ймовірність - величина безрозмірна, одиниця виміру ризику є одиницею виміру збитку. У випадку, коли ризик D оцінюється для одної одиниці (для одної людини, одного літака тощо) чи оцінюється ризик виникнення будь-якої ситуації, коли збиток оцінюється одиницею (одна людина, 1 - так, ситуація виникне) величина ризику чисельно дорівнює ймовірності реалізації небезпеки.
Для визначення рівня небезпеки та необхідності вжиття заходів запобігання реалізації небезпек використовують матрицю оцінки ризиків (табл. 13), яка складається з урахуванням категорій серйозності небезпек (табл. 11) та рівнів ймовірності небезпек (табл. 12).
З використанням матриці ризиків введені індекси ризику небезпеки, які враховують одночасно серйозність та ймовірність небезпеки. Вагомість індексу небезпеки визначається :
індекс ризику небезпеки = серйозність небезпеки х ймовірність небезпеки.
По суті, індекс ризику небезпеки (табл. 14) дорівнює максимально допустимому рівню математичного очікування шкоди, до якої призводить реалізація конкретної небезпеки.
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, якій суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-еконо- мічні та соціальні можливості на цьому етапі свого розвитку.
Гранично допустимий ризик - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
Надмірний ризик характеризується надзвичайно високим рівнем, який здебільшого призводить до негативних наслідків.