Розділ 21 Загальні положення криміналістичної методики

 

§ 1. Сутність криміналістичної методики

Методика розслідування окремих видів злочинів (або криміналіс­тична методика) є важливим розділом науки криміналістики. Кримі­налістична методика — це система наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і здійснення розслідування та запобігання окремих видів злочинів. У системі криміналістичних знань вона являє собою синтезуючий рівень, який об’єднує положення криміналістичної техніки і криміналістичної тактики в їх переломлен­ні до умов розслідування певного виду злочину.

У теорії криміналістики слід розрізняти поняття методу і методики. Під методами маються на увазі способи практичного здійснення чого- небудь, досягнення певних результатів (їх комплекси), спрямовані на збирання, дослідження та оцінку доказів з метою встановлення істини по кримінальній справі. Методика — це сукупність методів (їх систе­ма), в якій вони пов’ язані між собою і підпорядковані певній меті роз­слідування злочинів.

Будь-який злочин є унікальним та індивідуальним. Не існує тотож­них злочинів. Водночас кожна одинична подія — це прояв однотипних (однопорядкових) подій, який характеризується наявністю не тільки індивідуальних ознак, а й типових, що мають відношення до групи, роду або виду. У методиці розслідування окремих видів злочинів об’ єднуючим принципом виступають видові особливості складів зло­чинів, найбільш характерні способи їх вчинення. Науковою основою криміналістичної методики є наявність спільності ознак у структурі кожного виду злочинів.

Поняття криміналістичної методики може розглядатися в трьох основних напрямах:

1) як розділ криміналістики;

2)  як методика розслідування певного виду або різновиду злочину (окремі криміналістичні методики) — методика розслідування вбивств, зґвалтувань, крадіжок, вимагань, розбоїв та ін.;

3)   як переломлення видової методики до конкретного злочину (в практичному аспекті).

Методика розслідування окремих видів злочинів має відповідний зміст. У структурі криміналістичної методики розрізняють дві частини:

1)  загальні положення;

2)  окремі методики.

Загальні положення методики охоплюють проблеми предмета кри­міналістичної методики, принципів формування її наукових рекоменда­цій, основ їх побудови і розроблення, критеріїв ефективності викорис­тання. Зміст криміналістичної методики охоплює загальні питання ор­ганізації розкриття і розслідування злочинів, проблеми взаємодії слід­чого з оперативно-розшуковими працівниками і спеціалістами, основи криміналістичної класифікації та характеристики злочинів. У загальних положеннях методики увага приділяється ситуаційному підходу в розслідуванні злочинів, поняттю і видам слідчих ситуацій, проблемі прийняття тактичних рішень, реалізації тактичних операцій.

У структурі методики розслідування окремих видів злочинів важ­ливе значення мають окремі криміналістичні методики. По суті вони охоплюють основний зміст методики.

Окрема методика розслідування — це система взаємопов’язаних і взаємообумовлених дій. Тому її завданням є розроблення типових систем (алгоритмів) дій слідчого, що сприяють обранню оптимальної лінії поведінки в процесі розслідування певного виду злочину. Окрема криміналістична методика — це комплекс порад типізованого харак­теру, що є найбільш ефективним при розслідуванні того або іншого виду (роду) злочинів: крадіжок, вимагань, вбивств, бандитизму та ін.

Вона містить типові комплекси слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, передбачає послідовність їх здійснення.

При всьому різноманітті окремих методик у них є типові елементи, система яких утворює структуру окремих методик. До них можна від­нести:

1) криміналістичну характеристику злочинів даного виду;

2)  обставини, що підлягають з’ ясуванню по справі;

3)  особливості виявлення ознак того або іншого виду злочинів;

4)  дії в стадії порушення кримінальної справи;

5)  початковий етап розслідування; тактику першочергових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

6)  наступний етап розслідування; тактику наступних дій та інших заходів;

7)  профілактичні дії слідчого.

Криміналістична методика при розробленні відповідних рекомен­дацій широко використовує кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-процесуальні дані. Інформаційними джерелами криміна­лістичної методики є: наукові положення теорії криміналістики, дані інших наук, результати узагальненого досвіду судово-слідчих органів, норми відповідних законодавчих та інших нормативних актів.

У методиці розслідування окремих видів злочинів проявляються такі залежності криміналістичної методики:

1) від видових ознак злочину;

2)  від суб’єкта злочину;

3)  від ретроспективної спрямованості характеру розслідування;

4)  від ситуаційної зумовленості розслідування;

5)  від рівня розвитку техніко-криміналістичних та тактичних засо­бів.